Loading...

Мистецтво зосереджуватися. Як у нас вкрали увагу

Автор
Йоган Гарі
RDT оцінка
10.0
3
Ваша оцінка
відгуків
1
Немає в наявності
319 грн
0 грн
Рекомендована роздрібна ціна
319 грн
1
Про книжку
Код товару
104276
Видавництво
Рік видання
Вік
16+
Палітурка
Мова
Українська
Оригінальна назва
Stolen Focus. Why You Can't Pay Attention by Johann Hari
Перекладач
Юлія Кузьменко
Кількість сторінок
296
Формат (мм)
220 x 150
Вага
0.496
ISBN
9786178053017
Опис

Наше життя сповнене відволікань. Намагаючись прочитати книжку, ми постійно відволікаємось на смартфон та соцмережі, змушені вкотре перечитувати один і той самий абзац; навчання стає майже нестерпним через неможливість зосередитись на темі; ефективність роботи значно знижується через все нові електронні листи, що вигулькують на моніторі вашого комп’ютера. Врешті, погана увага погіршує наші стосунки із сім’єю та друзями, адже створює враження байдужості, коли ви вкотре забули, про що вам розповідає близька людина.

Книжка розкаже, як відновити свою увагу та навчитися жити по-справжньому, зумівши відгородитися від усього неважливого і непотрібного.

Чим хороша книга Мистецтво зосереджуватися

  • Пояснить, чому наш мозок та психіка виснажуються і втрачають змогу зосереджуватись на чомусь довше, ніж на кілька секунд, та як це виправити;
  • Розкаже, як сучасні технології, зокрема, гаджети з месенджерами та соцмережами вбивають нашу увагу, заробляючи на цьому величезні гроші;
  • Книжка містить в собі як приклади та історії з реального життя, так і досить багато корисної інформації, яку кожен зможе застосувати на практиці, а стиль письма автора та виклад його думок дуже чіткий та зрозумілий.

Про Йоганна Гарі

Йоганн Гарі — британсько-швейцарський письменник і журналіст. Писав для видань The Independent та The Huffington Post. Автор бестселерів «Chasing the Scream» та «Lost Connections» — книг на теми депресії та боротьби з наркотиками.

Цитати з книжки

Про шкоду багатозадачності:

Якщо ви часто перемикаєтесь, то, згідно з дослідженнями, будете повільніші, менш креативні, помилятиметесь і менше запам’ятовуватимете з того, що робите. Мені хотілось дізнатися, як часто більшість із нас отак перемикається. Професорка Ґлорія Марк, у якої я брав інтерв’ю, виявила, що американський працівник у середньому відривається приблизно що три хвилини. Кілька інших досліджень засвідчило, що більшість американців майже весь час переривається і перемикається між завданнями. Нині офісний працівник у середньому приділяє 40 відсотків робочого часу на те, що хибно вважає «багатозадачністю», а отже, завдає всієї згаданої шкоди своїй увазі й зосередженості.

Про важливість сну:

Позитивне омивання мозку відбувається тільки під час сну. Докторка Майкен Недерґор із Рочестерського університету сказала якось в одному інтерв’ю: «Під орудою мозку обмежена кількість енергії, і йому доводиться обирати між двома функціональними станами — неспанням і свідомістю або сном і очищенням. Уявімо, ви влаштовуєте вдома вечірку і можете або розважати гостей, або прибирати в будинку — дві справи водночас виконувати неможливо». Мозок, що не пройшов неодмінного процесу очищення, більше засмічений і менше спроможний концентруватися.

Про користь читання:

Читання забезпечує «унікальне осмислення… Читаючи, ми зосереджуємось на слові на сторінці, але водночас спрямовуємо велику увагу всередину себе, позаяк уявляємо та чинимо ментальну симуляцію». Якщо просто заплющити очі й спробувати щось уявити навмання, це працює інакше. «Така уява — структурована, а наша увага працює унікально, — пояснив дослідник, — коливаючись зовні то на сторінці, то на словах, а потім усередині, на значенні цих слів». Так поєднуються «зовнішня і внутрішня увага». Читаючи художню літературу, людина уявляє, як це — бути кимось іншим.

Враження читачів
RDT оцінка
10.0
3
Ваша оцінка
відгуків
1
Експерт
10
30.04.2024
Мене зацікавила тема книги, хоч я не вважала, що маю проблеми з увагою, але як виявилося згодом, я глибоко помилялася і навіть не усвідомлювала цього. Та обираючи книгу, звернула увагу на те, що автор не експерт в даному питанні, адже він за фахом журналіст, проте вирішила спробувати і роботою автора цілком задоволена. Адже він провів справжнє розслідування, з'ясовуючи що вбиває нашу увагу і як її повернути.

Книга підійде для тих, які відчувають, що з ними не все гаразд, як і зі мною, але гадки не мають як це виправити… І автор ділиться своїми здобутками з нами. Тож, якщо ви теж «не здатні утримувати увагу протягом тривалого часу і ваше життя розпочинається з постів, від яких вам заздрісно й лячно або вам бракує спокою», то варто вирушити з автором у подорож по увагу. Проте з цією книгою слід бути обачними, оскільки прочитавши та втіливши поради автора, можна не лише покращити увагу, а й ненароком зробити своє життя живим та свідомим.

До того, як взяти до рук книгу, я думала що бути багатозначною це круто і всі успішні люди мають бути саме такі. Проте, завдяки автору зрозуміла істину, «якщо хочеш зробити щось добре, мусиш належно зосередитися на чомусь одному. А багатозадачність, це не більше ніж ілюзія, адже ми не машини й не можемо жити за їхнім принципом. Ми - люди, і функціонуємо інакше. До того ж, якщо часто перемикатися, то можна стати повільнішим, менш креативним, частіше помилятися і менше запам'ятовувати», а успішністю це аж ніяк не назвеш.
Своє ж наступне відкриття, за допомогою книги, я зробила про сон. Звісно ж, я знала про важливість сну, але зазвичай нехтувала, адже здається, що коли ми багато спимо, то марнуємо свій час, а виявляється навпаки, коли мало спимо, то марнуємо своє життя. Але не спимо ми не по своїй вині. Автор запевняє, що сон людей не вигідний для нашої системи. Бо, «якби кожен спав на годину довше, ніхто не шарився б на амазоні. Цілу годину ніхто не купував би товарів і у нашій економічній системі стався б землетрус, адже вона залежна від людей із дефіцитом сну. Отже, не спати вигідно для бізнесу». І ці вислови Йогана Гарі навіють на більш глибокі роздуми, адже починаєш відчуваєш себе маріонеткою з фільмів, яка прокидається і усвідомлює, що живе в чужій грі та за чиїмись правилами.

Також для мене відкриттям стало те, що «втрата уваги викликає не лише особисті проблеми, але й кризу у суспільстві. Щоб протистояти серйозним викликам вкрай важливо мати стійку увагу багатьох людей протягом багатьох років», що надзвичайно важливо для нашої країни в нинішніх умовах. Адже «незосереджені люди більше схилятимуться до спрощених авторитарних рішень та менш тверезо оцінюватимуть ситуацію, коли ці рішення зазнають краху». А тепер риторичне питання, на якому рівні наразі увага українців і хто/що її послаблює? Ось і ще одна причина, по якій книгу варто прочитати якомога більшій кількості людей.

Окрім всього, в книзі ще є купа дотепних висловів автора із серії не було б так смішно. Та самим вдалим для мене є наступний вислів: «твій “друг” — це той, чиї ретельно дібрані пости ти регулярно проглядаєш і хто регулярно проглядає твої. Саме в цьому полягає дружба» зі сторони соціальних мережах. Ok, Google! Але хіба це насправді так? Адже «дружба не полягає в тому, щоб заздрісно розглядати чиїсь фотографії, вихваляння і скарги й очікувати такого самого у відповідь. Власне, це протилежність дружбі. Для дружби треба дивитися одне одному в очі, проводити разом час, реготати й стискати одне одного в обіймах, радіти, тужити й танцювати разом. ФБ викрадає все це у вас, забираючи весь час на порожню пародію дружби».

Тож розділ про шосту причину порушення нашої уваги взагалі в друзки розбиває соціальні мережі і кидає їм потужний виклик. Адже чим більше користувачів відволікаються на рекламу та соціальні мережі, тим більше доларів падає на рахунки IT компаній, що розроблюють програми, які харчуються нашою увагою і навпаки. Також з розділу випливає цікавий факт, що самі ж засновники компаній в Кремнієвій долині заробляють величезні статки, володіючи увагою інших, при цьому ж, свою увагу надійно оберігають. А ще, читаючи цей розділ, я пригадала те відчуття, коли, до прикладу, заходиш переглянути погоду на завтра, а натомість в якийсь момент усвідомлюєш, що вже годину переглядаєш якусь дурню, так і не дійшовши до погоди. І саме в цих нескінченних скролах проходить наше життя, адже цю годину можна було витратити на щось суттєве, не схиливши голову до гаджета. Тому я повністю солідарна з усвідомленням автора і мені теж «подобається людина, якою я стаю, коли читаю багато книжок, і не подобається та, яка постає після зависання в соцмережах». Хоча відмовитися від соцмереж я навряд чи зможу, адже це проблема не особистості, а суспільства.

В книзі купа всього цікавого, з яким хочеться ділиться та я відкладаю свій гаджет, щоб втілити поради автора в життя. Чого і всім бажаю, хто прочитав цей відгук до кінця 😀
Тож якщо вам відгукнулося, до зустрічі в усвідомленому житті!