«Гелтер Скелтер» — нова книга Олександра Завари, письменника, чий роман «Песиголовці» був відзначений критикою й читачами. Прозаїк успішно поєднує горор із елементами психологічного трилера, при цьому його молоді герої переконливі, атмосфера оповіді глибоко реалістична, а вдала гра з літературними алюзіями розширює простір оповіді. Звичайний університетський гуртожиток, звичайні студенти, але на цьому тлі розігрується драма, що викликає морозний жах і до останньої сторінки тримає читача в неймовірному напруженні. Хто ж стоїть за серією кривавих злодіянь?
Гелтер Скелтер
Автор
Олександр Завара
Опис
Враження читачів
"Порушуєш правила на самому початку, а далі гра виходить із-під контролю..."
Студенти-другокурсники з нагоди екватора влаштували в гуртожитку історичного факультету вечірку. Алкоголь лився рікою, наркотики теж були присутні, а потім все вийшло з-під контролю. Саме тоді в одній із кімнат компанія вирішила розважитися й викликати з потойбіччя Панночку, яка за легендою виконує бажання. Нічого особливого не просили: новий ноут, своя квартира, квитки на концерт, сесія на відмінно... Пожартували й забули б, якби наступного дня одне з бажань не здійснилося, а платою за це не була б смерть. Панночка вийшла на полювання. Хто наступний?
На самому початку один зі студентів викликав у мене підозру і, якщо ви будете уважними, читаючи, ви зрозумієте чому. Не буду спойлерити. Задумка дуже цікава, усі ці відсилки до міських легенд, Гоголівського "Вія" захоплюють, місцями було моторошно читати. Ті коротенькі згадки про Чернівці спонукають відвідати це місто, дуже хочеться побачити славнозвісний університет.
Якщо б цю книжку екранізували - вийшов би непоганий жахастик.
Студенти-другокурсники з нагоди екватора влаштували в гуртожитку історичного факультету вечірку. Алкоголь лився рікою, наркотики теж були присутні, а потім все вийшло з-під контролю. Саме тоді в одній із кімнат компанія вирішила розважитися й викликати з потойбіччя Панночку, яка за легендою виконує бажання. Нічого особливого не просили: новий ноут, своя квартира, квитки на концерт, сесія на відмінно... Пожартували й забули б, якби наступного дня одне з бажань не здійснилося, а платою за це не була б смерть. Панночка вийшла на полювання. Хто наступний?
На самому початку один зі студентів викликав у мене підозру і, якщо ви будете уважними, читаючи, ви зрозумієте чому. Не буду спойлерити. Задумка дуже цікава, усі ці відсилки до міських легенд, Гоголівського "Вія" захоплюють, місцями було моторошно читати. Ті коротенькі згадки про Чернівці спонукають відвідати це місто, дуже хочеться побачити славнозвісний університет.
Якщо б цю книжку екранізували - вийшов би непоганий жахастик.
Книга з доволі простим і невибагливим сюжетом, але неймовірною реалізацією🔥
Група студентів під час вечірки вирішує випробувати одну з міських легенд та викликати таку собі Панночку, що живе у дзеркалі і здійснює бажання.
Ну ви, звісно ж, знаєте, що такі посиденьки ніколи не закінчуються нічим добрим😁
Бо ця книга про те, що кожен отримає по заслузі за свої вчинки і помилки.
Ну, майже кожен😏
Але я не вдаватимусь в деталі, бо то будуть самі спойлери, що тільки зіпсують задоволення😌
Що дивно, я оце вперше читала щось подібне. Ну тобто вперше саме читала, бо для мене це досить типовий сюжет фільму, але у книгах я чогось досі їх оминала.
І знаєте, ця книга довела мені, що популярні сюжети підліткових трилерів та слешерів на екрані зазвичай просто мають замало ефірного часу, щоб якісно розкритися.
А от 400 сторінок тексту для цього в самий раз - було захопливо, місцями моторошно і неймовірно цікаво. Я буквально не могла зупинитися😳
В принципі, цю саму теорію ще підтверджує серіал Крик, знятий за відомою франшизою - в форматі серіалу то було в рази більш захопливо, ніж звичайне півторагодинне кіно.
Місцями трохи повільно і затягнуто, але саме ця затяжність підігріває цікавість.
Дуже круто розкриті персонажі, дуже атмосферне нагнітання, дуже підбурєю цікавість зосередження на деталях.
Теорій в мене було кілька, і одна таки виправдалась. Гачок, що я помітила на початку і майже відкинула, виявився вірним - хоча коли це стало зрозуміло, я навіть трохи здивувалася.
Ще з крутих моментів, як на мене, це глибинна екскурсія в біографію і творчість одного відомого класика і трохи більш поверхнева - в історію серійного вбивці.
Сюжетних дір не помітила, фінал на відмінно, жодних нарікань.
Помірно лячно і без надмірної жесті.
Група студентів під час вечірки вирішує випробувати одну з міських легенд та викликати таку собі Панночку, що живе у дзеркалі і здійснює бажання.
Ну ви, звісно ж, знаєте, що такі посиденьки ніколи не закінчуються нічим добрим😁
Бо ця книга про те, що кожен отримає по заслузі за свої вчинки і помилки.
Ну, майже кожен😏
Але я не вдаватимусь в деталі, бо то будуть самі спойлери, що тільки зіпсують задоволення😌
Що дивно, я оце вперше читала щось подібне. Ну тобто вперше саме читала, бо для мене це досить типовий сюжет фільму, але у книгах я чогось досі їх оминала.
І знаєте, ця книга довела мені, що популярні сюжети підліткових трилерів та слешерів на екрані зазвичай просто мають замало ефірного часу, щоб якісно розкритися.
А от 400 сторінок тексту для цього в самий раз - було захопливо, місцями моторошно і неймовірно цікаво. Я буквально не могла зупинитися😳
В принципі, цю саму теорію ще підтверджує серіал Крик, знятий за відомою франшизою - в форматі серіалу то було в рази більш захопливо, ніж звичайне півторагодинне кіно.
Місцями трохи повільно і затягнуто, але саме ця затяжність підігріває цікавість.
Дуже круто розкриті персонажі, дуже атмосферне нагнітання, дуже підбурєю цікавість зосередження на деталях.
Теорій в мене було кілька, і одна таки виправдалась. Гачок, що я помітила на початку і майже відкинула, виявився вірним - хоча коли це стало зрозуміло, я навіть трохи здивувалася.
Ще з крутих моментів, як на мене, це глибинна екскурсія в біографію і творчість одного відомого класика і трохи більш поверхнева - в історію серійного вбивці.
Сюжетних дір не помітила, фінал на відмінно, жодних нарікань.
Помірно лячно і без надмірної жесті.
Паралельно з цією книгою прочитала штук 20 інших. Але, взявши себе до рук, другу половину прочитала за 2 дні. У вас теж таке буває?
Отже, Гелтер Скелтер (розгардіяш) - пісня "Бітлз". Цю групу я теж люблю, як і один з героїв роману. Але до чого тут вона? До налаштування на суміш жахливого, містичного, реального.
Група студентів Чернівецького вишу на вечірці викликала Панночку і по черзі вимовила свої бажання. І вони почали здійснюватися. А потім по черзі ці студенти стали вмирати жахливою смертю.
Ті, що залишилися, хочуть уникнути своєї нещасливої долі. Та чи дозволять їхні гріхи уникнути покарання?
Роман сповнений вбивств, жаху і гріха. До того ж гріх усюди. Таке враження, що ніхто не може його обіййти.
Таке собі задоволення.
"Достовірність будь-якої моторошної або лячної історії повністю залежить від того, чи вірить у неї хтось".
Хто не читав "Вій" Гоголя, прочитає його у цьому романові. Хто не знає долю автора відомого твору - дізнається. Хто, як і я, не любить читати про жахіття звичайного життя, той і не полюбить. Але це не точно.
Підсумовуючи, роман викликав у мене в думках такий же розгардіяш, як і назва. У деякі речі я не повірила, деякі - мені не пояснили.
А взагалі - мені дуже подобається будівля Чернівецького університету. Велична, містична і неповторна.
Тому так...
Отже, Гелтер Скелтер (розгардіяш) - пісня "Бітлз". Цю групу я теж люблю, як і один з героїв роману. Але до чого тут вона? До налаштування на суміш жахливого, містичного, реального.
Група студентів Чернівецького вишу на вечірці викликала Панночку і по черзі вимовила свої бажання. І вони почали здійснюватися. А потім по черзі ці студенти стали вмирати жахливою смертю.
Ті, що залишилися, хочуть уникнути своєї нещасливої долі. Та чи дозволять їхні гріхи уникнути покарання?
Роман сповнений вбивств, жаху і гріха. До того ж гріх усюди. Таке враження, що ніхто не може його обіййти.
Таке собі задоволення.
"Достовірність будь-якої моторошної або лячної історії повністю залежить від того, чи вірить у неї хтось".
Хто не читав "Вій" Гоголя, прочитає його у цьому романові. Хто не знає долю автора відомого твору - дізнається. Хто, як і я, не любить читати про жахіття звичайного життя, той і не полюбить. Але це не точно.
Підсумовуючи, роман викликав у мене в думках такий же розгардіяш, як і назва. У деякі речі я не повірила, деякі - мені не пояснили.
А взагалі - мені дуже подобається будівля Чернівецького університету. Велична, містична і неповторна.
Тому так...