Олександр Завара

Компанія друзів,живучи в гуртожитку,під час чергової гулянки,вирішують опівночі виконати Панночку,примару,котра,за повір'ями,виконує бажання. Все у них вийшло,і згодом,бажання почали збуватися,але з побічним ефектом ... Один за одним вони стали помирати.

Я люблю слешери... фільми) книгу такого жанру читала вперше,і це було досить приємне знайомство.

Задумка автора з вплетінням одного відомого письменника в книгу,разом з усіма легендами котрі ходять кругом нього-вистрілила. Хоча місцями мені було не зрозуміло навіщо АЖ СТІЛЬКИ шматків з робіт іншого письменника.

Те,що події відбувалися в Чернівцях, для мене, додало реальності історії, бо я чітко могла уявити як персонажі гуляли по Кобилянській чи то на Театральній площі.

Відносно розв'язки. Відна версія у мене була від початку,але я її відмітала через те,що ну не могло ж бути все ось так просто. Потім народилося ще пару версій. Автор закрутив непогано.

Я не скажу що це найкраще що я читала,адже сюжет доволі побитий,і змахує на "Крик" або ж "Лишитися живим"(фільм 2006). Та все ж мув автора з вплітанням наших повір'їв,культури,зіграли свою роль,і мені було цікаво. Тож рекомендую до прочитання.

Присвячується всім студентам... 😉

"Смерть одного - це копняк для іншого".

Компанія студентів заради забави проводить у гуртожитку спіритичний ритуал, де вони викликають🕯️🪞дух таємничої панночки, що ніби-то здійснює найпотаємніше бажання. В цьому дійстві беруть участь восьмеро дуже несхожих між собою особистостей. Хтось мріє будь-якою ціною залишитись в універі, дехто вирішує всі свої проблеми за допомогою грошей батечка, інший - підлабузник, що знайшов тепле містечко. Всі вони - не без гріха. Та об'єднує їх єдине бажання - мати все та відразу.
І все б нічого, тільки плата за виконання бажання занадто висока - життя😨, що обривається так раптово.

Ця книга повернула мене в студентські роки. Автор описує життя студентів без прикрас: алкоголь, що ллється рікою, наркотики, гарні оцінки через ліжко та страшний бруд, що в'ївся в їхні душі. Коли лишаєшся берега, то може трапитися що завгодно. Те, що приховуєш, обов'язково вилізе назовні. Психологічні травми, які ці діти отримали в дитинстві, даються взнаки.

Цей твір - поєднання містичного трилеру з "романом жахів". Він тісно переплітається з "Вієм " Миколи Гоголя. Тут я багато цікавого дізналася про останні дні життя цього письменника.
Мені сподобались неочікувані повороти, моторошне напруження, що тримало до останнього. До жодного з героїв книги я не відчула симпатії. Можливо, в цьому і була задумка автора.
Фінал - неоднозначний та неочікуваний🙈.
Втрачаючи найцінніше, що в них є, герої починають цінувати саме життя, їм відкриваються прості істини.

І вже традиційно - відкладу для старшого сина, бо дууууже повчально 😉

Книга з доволі простим і невибагливим сюжетом, але неймовірною реалізацією🔥
Група студентів під час вечірки вирішує випробувати одну з міських легенд та викликати таку собі Панночку, що живе у дзеркалі і здійснює бажання.
Ну ви, звісно ж, знаєте, що такі посиденьки ніколи не закінчуються нічим добрим😁
Бо ця книга про те, що кожен отримає по заслузі за свої вчинки і помилки.
Ну, майже кожен😏

Але я не вдаватимусь в деталі, бо то будуть самі спойлери, що тільки зіпсують задоволення😌

Що дивно, я оце вперше читала щось подібне. Ну тобто вперше саме читала, бо для мене це досить типовий сюжет фільму, але у книгах я чогось досі їх оминала.
І знаєте, ця книга довела мені, що популярні сюжети підліткових трилерів та слешерів на екрані зазвичай просто мають замало ефірного часу, щоб якісно розкритися.

А от 400 сторінок тексту для цього в самий раз - було захопливо, місцями моторошно і неймовірно цікаво. Я буквально не могла зупинитися😳

В принципі, цю саму теорію ще підтверджує серіал Крик, знятий за відомою франшизою - в форматі серіалу то було в рази більш захопливо, ніж звичайне півторагодинне кіно.
Місцями трохи повільно і затягнуто, але саме ця затяжність підігріває цікавість.
Дуже круто розкриті персонажі, дуже атмосферне нагнітання, дуже підбурєю цікавість зосередження на деталях.

Теорій в мене було кілька, і одна таки виправдалась. Гачок, що я помітила на початку і майже відкинула, виявився вірним - хоча коли це стало зрозуміло, я навіть трохи здивувалася.
Ще з крутих моментів, як на мене, це глибинна екскурсія в біографію і творчість одного відомого класика і трохи більш поверхнева - в історію серійного вбивці.

Сюжетних дір не помітила, фінал на відмінно, жодних нарікань.
Помірно лячно і без надмірної жесті.

Паралельно з цією книгою прочитала штук 20 інших. Але, взявши себе до рук, другу половину прочитала за 2 дні. У вас теж таке буває?

Отже, Гелтер Скелтер (розгардіяш) - пісня "Бітлз". Цю групу я теж люблю, як і один з героїв роману. Але до чого тут вона? До налаштування на суміш жахливого, містичного, реального.

Група студентів Чернівецького вишу на вечірці викликала Панночку і по черзі вимовила свої бажання. І вони почали здійснюватися. А потім по черзі ці студенти стали вмирати жахливою смертю.

Ті, що залишилися, хочуть уникнути своєї нещасливої долі. Та чи дозволять їхні гріхи уникнути покарання?

Роман сповнений вбивств, жаху і гріха. До того ж гріх усюди. Таке враження, що ніхто не може його обіййти.

Таке собі задоволення.

"Достовірність будь-якої моторошної або лячної історії повністю залежить від того, чи вірить у неї хтось".

Хто не читав "Вій" Гоголя, прочитає його у цьому романові. Хто не знає долю автора відомого твору - дізнається. Хто, як і я, не любить читати про жахіття звичайного життя, той і не полюбить. Але це не точно.

Підсумовуючи, роман викликав у мене в думках такий же розгардіяш, як і назва. У деякі речі я не повірила, деякі - мені не пояснили.

А взагалі - мені дуже подобається будівля Чернівецького університету. Велична, містична і неповторна.

Тому так...

"Порушуєш правила на самому початку, а далі гра виходить із-під контролю..."

Студенти-другокурсники з нагоди екватора влаштували в гуртожитку історичного факультету вечірку. Алкоголь лився рікою, наркотики теж були присутні, а потім все вийшло з-під контролю. Саме тоді в одній із кімнат компанія вирішила розважитися й викликати з потойбіччя Панночку, яка за легендою виконує бажання. Нічого особливого не просили: новий ноут, своя квартира, квитки на концерт, сесія на відмінно... Пожартували й забули б, якби наступного дня одне з бажань не здійснилося, а платою за це не була б смерть. Панночка вийшла на полювання. Хто наступний?

На самому початку один зі студентів викликав у мене підозру і, якщо ви будете уважними, читаючи, ви зрозумієте чому. Не буду спойлерити. Задумка дуже цікава, усі ці відсилки до міських легенд, Гоголівського "Вія" захоплюють, місцями було моторошно читати. Ті коротенькі згадки про Чернівці спонукають відвідати це місто, дуже хочеться побачити славнозвісний університет.

Якщо б цю книжку екранізували - вийшов би непоганий жахастик.