Солодка Даруся

Перша думка, яка у мене виникла після прочитання «Солодкої Дарусі»: «Шкода, що цієї книги немає в шкільній програмі» і слідом за нею: «Як добре, що я прочитала її саме зараз!»
Якби я читала книгу ще 10 років тому, то акцентувала би увагу на головній героїні. Солодку Дарусю, після втрати матері, вважають німою і трохи несповна розуму. Але і це не рятує її від пильного сусідського ока і їдкого сусідського осуду.

Зараз же для мене в центрі уваги був український народ, який чомусь століттями не має спокою від своїх сусідів. Я увесь час виловлювала якісь дрібнички, як от увʼязнення молодих людей совєтами за пісню про червону калину. Якщо замислитись, це неймовірно, що зараз цю пісню співають не десь тихенько у сховку повстанці, а імениті зірки на увесь світ. Сторіччя пісні, мову, культуру нищили, забороняли, намагалися розчинити у десятку інших, а вона втрималась і ми втримались разом із нею і завдяки їй. В тому числі завдяки таким творам, як «Солодка Даруся».

Я не знайшла в цій книзі ЖОДНОГО недоліку. «Солодка Даруся» - просто довершений твір у всьому, починаючи продуманим не хронологічним сюжетом, закінчуючи лаконічним витонченим виданням.

Сюжет книги мені нагадав новели Стефаника - така ж жахлива трагедія людини, людей на тлі пейзажів від яких перехоплює подих. Та все ж письмо Марії Матіос набагото легше, витонченіше, ніби невагоме мереживо, в яке вмілими руками вплетені діалектизми, запозичені слова і архаїзми. Авторка так вміло сплітає це павутиння сюжету, що із нього неможливо виплутатись ще довго після прочитання книги. Почуваюсь, ніби всередині мене випалена земля - попіл із суміші розпачу, злості, ненависті і гіркоти, серед якого один-єдиний зелений паросток червоної калини.

Прекрасний тендітний трагічний роман, дуже рекоменудю. + історія не відкривається до останньої сторінки, на останніх розділах розриває

Досить важко далася мені ця книга. Хоч і написана гарно, але часом хотілося зупинитися або ще раз перечитати. Читала довго, залишилося багато запитань. Але, без сумніву,
ця книга - шедевр сучасної української літератури. Книга, що абсолютно заслужено отримала Національну премію України імені Тараса Шевченка в галузі літератури.
Історія різних поколінь однієї буковинської родини розтягнуте в часі.

Події відбуваються в селі, яке знаходилось під окупацією у трьох режимів - угорського, німецького та радянського. Опис життя та побуту селян, кохання, заздрощів, нерозуміння, дивацтв. Тяжка доля випала головній героїні Дарусі. Здавалося б, звичайна собі дівчина, якби не її дивна поведінка та хвороба. Що сталося? Чому не розмовляє? Що приховує її минуле? Як змінюється життя родини та селища зі зміною влади? Думаю, в кожного залишиться безліч запитань, на які після прочитаного захочеться знайти відповіді.

Книга варта бути прочитаною кожним!