хуманізовані сім смертних гріхів, магнетизм і маленький київський бар у якому одному чоловіку не пощастило опинитись після роботи. так починається історія пристрасті, яка відкриває бекстейдж роботи гріхинь києва. сюжет розповідає про пристрасть — одну з семи київських гріхинь, яка виконує свою роботу, спокушає людей на різні гріхи. і в один з робочих вечорів зустрічає його, хлопця якого хоче пізнати особисто, в якого закохалася і якого забрала у свою квартиру десь на подолі, де вона живе разом зі своїми подругами — іншими гріхинями. хлопець не дуже радий такому повороту, але йому цікаво досліджувати роботу дівчат, те як вони кожного дня спокушають людей, те як протистоять янголам і як дають людям вибір. зрештою, кожен робить його сам, гріхи лиш нашіптують щось. на диво цікава і легка історія, яка читається за кілька вечорів. в ній багато гарних роздумів про сенс людського життя, і багато потрібних слів. це не просто роман, це якась мотиваційна книжечка, бо після дня з кожною з гріхинь хочеться бути більш продуктивним, не піддаватися гріхам, жити своє найкраще життя. книга змушує замислитись над тими виборами які ми колись зробили і які тільки доведеться зробити у майбутньому. вона знайомить з києвом десь року 2016, це так цікаво. а ще вона показує наскільки сильними можуть бути люди. і наскільки сильно може змінитись життя через один єдиний вибір. мені правда сподобалось, це таке легке чтиво яке може легко витягнути з нечитуна і при цьому в ньому є сенс і сюжет, і навіть якась мораль. ця книга як одна велика притча про щось велике і всемогутнє. але в ній є і дивні (дуже крінжові) моменти. втім вона набагато краща ніж її обкладинка і мої очікування.
Анонім
В дитинстві одним із улюблених мультфільмів був "Про думки". Пам'ятаєте, там на дереві жили сім різних думок і час від часу навідувались до мешканців міста. Так от, "Квартира київських гріхів" - казочка для дорослих за тими ж мотивами. Сім дівчат-гріхинь, які живуть в одній із столичних квартир і нашіптують людям то хтиві думки, то навівають ревність, а то виливають відро люті на голову. Якщо сприймати книгу легко та ігнорувати голос в голові, який говорить, що реальні люди так не розмовляють, то і враження будуть відповідні. Суцільне розслаблення. Чисто київські ситуації, актуальні жарти і добре відомі столичні місця. Я лише після переїзду з Києва зрозуміла, як його люблю і ця книга повернула мене в улюблені куточки. Як часто ви звертаєте увагу на оформлення книг? Не лише обкладинку, а форматування тексту, заголовки, шрифти... Від "Квартири..." я отримала естетичне задоволення. Верстка така проста, але така приємна!
Анонім
Обкладинка та анотація цієї книги вималювали в уяві якийсь любовний роман. Образ цієї книги чомусь був пов'язаний з чимось сентиментальним, може, навіть еротичним. Що ще можна подумати, коли в описі книги головний герої потрапляє в квартиру семи панн? Але на ділі все виявилось зовсім інакшим. Це такий "київський роман"! Крізь рядки відчуваєш цю метушливість, гріховність, розбещеність, творчість великого міста. Задумка в книги цікава: на вулиці Саксаганського у великій просторій квартирі мешкає сім гріхинь, сім подруг, які щодня та щоночі гуляють київськими вулицями та зваблюють людей. Думаєте, це ваше бажання всередині змушує купити сукню/книгу чи позаздрити комусь? Ні! Це ваш дихає на вухо Жадоба або Хтивість. Вони ходять поруч, перевтілюючись в різних красунь, спостерігають за нами, і, прикинувшись невидимими, дивляться на нас, коли ми робимо щось і думаємо, що у своєму виборі повністю вільні і некеровані нічим іншим. Книгу справді можна читати з олівцем: в ній багато цікавих думок, ідей, про життя, про людську природу, вибір, мораль. Але мене от не зачепило. Якось занадто пафасно, занадто очевидно. Кожен пропускає будь-яку книгу через свій досвід, своє життя. Що комусь очевидне - для іншого відкриття, і це цілком нормально. Та роман без сумнівів оригінальний! Що вам може сподобатися? Книга дихає Києвом: ви побуваєте на Троєщині, Борщагівці, в центрі, поглянете на замальовки з життя пересічних киян і гостей міста, впізнаєте себе. Книгу можна розібрати на цитати і зробити з ними окремий пост в інстаграмі, коли немає ідей для дописів. Цікаві образи: кожна гріхиня відрізняється характером, підходом до своєї "роботи".
Анонім
Та отримуйте інфо про новинки й події в книгарнях
