Обкладинка та анотація цієї книги вималювали в уяві якийсь любовний роман. Образ цієї книги чомусь був пов'язаний з чимось сентиментальним, може, навіть еротичним. Що ще можна подумати, коли в описі книги головний герої потрапляє в квартиру семи панн?
Але на ділі все виявилось зовсім інакшим.
Це такий "київський роман"! Крізь рядки відчуваєш цю метушливість, гріховність, розбещеність, творчість великого міста. Задумка в книги цікава: на вулиці Саксаганського у великій просторій квартирі мешкає сім гріхинь, сім подруг, які щодня та щоночі гуляють київськими вулицями та зваблюють людей. Думаєте, це ваше бажання всередині змушує купити сукню/книгу чи позаздрити комусь? Ні! Це ваш дихає на вухо Жадоба або Хтивість. Вони ходять поруч, перевтілюючись в різних красунь, спостерігають за нами, і, прикинувшись невидимими, дивляться на нас, коли ми робимо щось і думаємо, що у своєму виборі повністю вільні і некеровані нічим іншим.
Книгу справді можна читати з олівцем: в ній багато цікавих думок, ідей, про життя, про людську природу, вибір, мораль. Але мене от не зачепило. Якось занадто пафасно, занадто очевидно. Кожен пропускає будь-яку книгу через свій досвід, своє життя. Що комусь очевидне - для іншого відкриття, і це цілком нормально. Та роман без сумнівів оригінальний! Що вам може сподобатися?
Книга дихає Києвом: ви побуваєте на Троєщині, Борщагівці, в центрі, поглянете на замальовки з життя пересічних киян і гостей міста, впізнаєте себе.
Книгу можна розібрати на цитати і зробити з ними окремий пост в інстаграмі, коли немає ідей для дописів.
Цікаві образи: кожна гріхиня відрізняється характером, підходом до своєї "роботи".