Ділимось відгуками переможців у конкурсі вражень від Readeat та видавництва «ЖОРЖ». Читайте, надихайтесь і пишіть свої книжкові враження на сайті Readeat.com та ставайте учасниками наступних конкурсів 😻
«Сага Зеленої Кістки. Нефритове місто»Фонда Лі
Авторка відгуку — Анастасія
📌Так, це буде компліментарний відгук. Так, мені це сподобалось, і так, саме тому я вже кілька днів збираюсь з думками, щоб його написати. ⏺ Отже, що ми маємо. 📌Перед вами дійсно цікаве і не банальне урбан фентезі. Тут не буде юних героїнь-нетакусь обраних врятувати світ і по дорозі зустріти кохання всього свого життя (бажано з крилами та на пару століть старше). Вибачте, але тьотя Стася вже застара для такого. ⏺Це буде фентезійний світ, дуже схожий на наш з вами. Тут буде багато політики, боротьби за владу, жорстокості та несправедливості. Десь в азійській частині цього вигаданого світу розташований невеличкий острів Кеконь. 📌На острові видобувають нефрит. Але це не той камінчик для прикрас про який ви подумали, в цьому світі носити його можуть лише кеконьці, і то не всякі, а вхожі в один із кланів. Ті, хто носить нефрит звуться Зеленокостими. ⏺ Що дає той нефрит і як його здобути? 📌Здібні юні кеконьці вступають в Академію, де протягом восьми років окрім стандартного набору дисциплін тренують свої Силу, Гарт, Чуття, Легкість, Відхилення та Направлення. По-справжньому вправний Зеленокостий може будь-якої миті звернутися до кожної з шести дисциплін. Нахил до однієї чи кількох з них визначає подальшу долю і життєвий шлях випускника. Від того наскільки успішно учень складе випускні іспити залежить з якою кількістю нефриту він покине академію. Для більшості це буде перший та останній здобутий нефрит. Збільшити його кількість можна за особливі заслуги перед кланом або в бою (знявши з трупа суперника). Як ви вже могли здогадатися, кількість нефриту, який носить Зеленокостий = силі та здібностям, якими він володіє, а ще визначає його місце у клановій ієрархії. ⏺ Основна сюжетна арка закручена навколо боротьби двох найбільших кланів на острові. Колись Гірський та Безгірний клани були одним цілим і боролися за свободу та незалежність Кеконя, та після війни розділилися. Тепер Гірський клан прагне захопити владу на всьому острові попередньо знищивши Безгірників. З кожною главою градус напруги наростає (ми за Безгірний клан, якщо що). ✨Окремо хочу зазначити якість перекладу і його насиченість, ох, це було смачно. Просто як приклад, назву ресторану «Twise lucky» переклали як «Подвійний талан», ну мед🤌🏻 ⏺ Тож за що ти, Стася, зняла пів зірочки, спитаєте ви? Це скоріше моя проблема, але поріг входу був мені зависокий. Перші сторінок 200 читаються як пролог, кожна нова глава написана від особи іншого персонажа і поки я втягнулась і зрозуміла як працює цей світ і хто кому там брат, сват і т.д. знадобилося трохи часу. ✨Але повірте, воно того варте. Десь на половині книжки відбувається плот твіст, після якого від тексту важко відірватися, а дочитавши першу частину хочеться взятися за другу (ну, десь за місяць, бо треба ще все переварити).
|
Відгук на книжку —
«Дім на Збіччі»Девід Мітчелл
Авторка відгуку — Ольга
Час є. Час не є. 🕰 Роман містить п’ять циклічних оповідань з’єднаних між собою наскрізною сюжетною лінією. 🍁Головні герої оповідань різні, але кінець у всіх однаково неминучий – всі вони завітають у гості до дивного дому на Збіччі, який з’являється ні звідки раз на дев’ять років в останню суботу жовтня. 🍁Кожна нова історія, розгортаючись за одним і тим самим сценарієм, дає все більше ключів до розгадки таємниці моторошного дому, і якщо в першій історії абсолютно не зрозуміло, що відбувається, то вже з другої ти точно знаєш як все скінчиться. Не розумієш лише чому. Але кожен новий оповідач розкриває все більше і більше дивацтв, історія дому та його мешканців обростає новими подробицями, і з кожним новим оповіданням читач стає все ближчим до розуміння суті того, що відбувається. 🍁В романі панує неймовірна містична атмосфера, але відчуття нереальності й вигаданості при цьому відсутнє, все має такий вигляд ніби цілком може відбуватись насправді. 🍁Спочатку мені цей роман видався нудним: перші п’ятдесят сторінок читались вічність, але потім текст неабияк поглинає і втрачається почуття часу (як іронічно). 🍁Фінал книги доволі несподіваний, і хоча я не люблю відкриті фінали, тут він абсолютно доречний. А ще не можу не відмітити, що якби за мотивами роману було б знято фільм – великі касові збори гарантовано! Історія ну дуже кінематографічна!
|
Відгук на книжку —
«Жовтолика» Ребекка Кван
Авторка відгуку — Катерина
Події розгортаються у вигаданому світі, що нагадує альтернативну Азію під впливом колоніальних амбіцій. Головна героїня — амбітна, розумна і непримиренна особистість, яка змушена лавірувати між своєю культурною спадщиною та бажанням змінити світ. Кван майстерно передає конфлікт між традиціями і новими ідеями, показуючи, як особистий вибір може змінити не лише долю однієї людини, а й цілого народу.
Героїня викликає складні емоції: її рішучість і вразливість переплітаються у постійній боротьбі. Вона не ідеальна, часто помиляється, але саме ці помилки роблять її живою і правдоподібною. Кван не боїться показувати її темні сторони, що додає глибини та змушує задуматися про справжню ціну амбіцій.
Ребекка Кван торкається гострих соціально-політичних тем: колоніалізму, расизму та культурної асиміляції. Стиль книги насичений, атмосферний, з багатою мовою і глибокими описами. Читач ніби занурюється в інший світ, де кожна дія має свої наслідки, а кожен вибір веде до нових викликів. Для кого ця книга?
"Жовтолика" — це не просто фентезійний роман, а потужна історія про те, як важливо зберігати себе, навіть коли світ навколо намагається змінити тебе до невпізнаваності.
|
Відгук на книжку —
Не забувайте ділитись своїми враженнями від прочитаного на сайті Readeat.com. А ще рекомендуйте улюблені книжки друзям та отримуйте до 15% бонусів від їхніх покупок! Усі деталі тут!