Читацькі враження про книжки «Glimmer». Переможці конкурсу

🌟ментальне здоровʼя / ОКР
🌟приховані страхи за ідеальною маскою
🌟пошук себе
🌟поезія як самотерапія
🌟старша школа без прикрас

Сем здається «ідеальною», популярна, з компанією друзів, вписана у шкільну ієрархію. Але за цією картинкою ховається обсесивно-компульсивний розлад, постійні нав’язливі думки й страх бути «не такою». 

Дуже відгукнулося, як авторка показує ОКР. Без романтизації ,виснажливо, соромно, самотньо. Це не «дивна риса характеру», а реальна боротьба, яка з’їдає зсередини. Окрім ОКР, порушуються теми булінгу, токсичних людей, депресії, тривоги.

Поезія в цій історії не просто хобі, а єдиний простір, де Сем може бути чесною з собою, без масок і страху відповідати очікуванням. Це її форма самотерапії, спосіб упорядкувати хаос у голові й бодай ненадовго повернути контроль над власними думками.

Також дуже цінно показана психотерапія: повільна, місцями болісна, без миттєвих результатів та її взаємодія з психотерапевткою Сью. Шокував сюжетний поворот з її подругою Керолайн. Зовсім не очікувала такого розвитку подій, і саме в цей момент історія для мене заграла по-новому. Це було боляче, несподівано й дуже сильно емоційно, але водночас логічно в межах сюжету.

Любовна лінія тиха, крихка й дуже чесна, але мені здалась мало розкритою.

Назва книги після прочитання набуває символічного значення. Читалась легко, сторінки пролітали швидко, хоч у голові залишилось відлуння всіх переживань. Було цікаво дізнатись, чим усе закінчиться, і саме це тримало увагу до останньої сторінки.

Загалом, дуже тиха, ніжна й водночас болюча історія про те, що відбувається в голові, коли твої думки не завжди твої союзники.

8/10⭐️

Авторка відгуку — Тетяна

Чи можна знову покохати людину, яка одного разу розбила тобі серце?... 

Спочатку я думала, що це буде звичайна історія про другий шанс. Але авторка пішла набагато глибше, створивши щось неймовірно терапевтичне, болюче і водночас світле.

Ясмін і Джосая мали все, про що мріяли, але одна трагедія зруйнувала їхній світ. І те, як прописаний їхній шлях, змушує прожити кожну емоцію разом із ними. Я почала плакати вже на перших +-55 сторінках (і тоді зрозуміла, що до примітки авторки треба було поставитися максимально серйозно! 🥹).

Моментами було дуже боляче, моментами я по черзі злилася на героїв і хотіла крикнути їм щоб вже нарешті поговорили! Але ця історія про абсолютну життєву реальність. Без токсичності, про здорове спілкування, терапію, ментальне здоров'я та про те, як важливо іноді зцілитися поодинці, щоб знову змогти бути разом.

Ця книга вчить пробачати, розуміти й дарує величезну надію на те, що навіть після найтемніших часів кохання не зникає 🫂

Лист Кеннеді Раян просто зачаровує. Як на мене, це обов'язкове читання для кожного, особливо для тих, хто в шлюбі. Дивовижний, щемливий роман, який залишає неймовірне світло всередині. Тепер з нетерпінням чекаю на переклади інших її книг! 🩵✨

Авторка відгуку — Анастасія

«Ритуаль» - роман, який спочатку буквально затягує у свій світ. Перші розділи я проковтнула майже без зупинки: інтрига, загадкова атмосфера та блискучий фасад б’юті-індустрії обіцяли історію, від якої буде важко відірватися. Та згодом темп помітно сповільнився, а фінал уже не викликав того захоплення, з якого все починалося.

За історією успішного косметичного бренду та його харизматичної засновниці приховується значно більше, ніж просто розповідь про світ краси. Авторка досліджує наше прагнення стати «кращою версією себе» і те, наскільки легко ця мрія перетворюється на інструмент маніпуляції. Тут продають не креми й сироватки - продають відчуття винятковості, належності та обіцянку нового життя.

Найбільше мені сподобалося те, як роман піднімає теми корпоративного культу, харизматичного лідерства та жіночої вразливості перед нав’язаними стандартами успіху й краси. У цьому є багато впізнаваного, а окремі моменти змушують замислитися, наскільки тонкою буває межа між натхненням і сліпим поклонінням.

Водночас мені бракувало сміливості в розвитку цієї ідеї. Заявлена психологічна напруга так і не досягає свого максимуму, а персонажі, попри цікаву основу, не розкриваються настільки глибоко, щоб їхня одержимість справді лякала чи захоплювала. Хотілося більшого ризику, більшої гостроти й сильнішого емоційного удару.

Для мене «Ритуаль» залишився романом із дуже цікавою концепцією, стильною атмосферою та важливими темами. Він легко читається й точно знайде своїх шанувальників, але від історії з таким задумом я очікувала значно більшої психологічної глибини та сміливішого фіналу.

Авторка відгуку — Таміла