Безумовно, одна з кращих книг сучасної української літератури, що я читала за останній час. Якщо наші автори будуть писати так якісно, як це зробив Дуленко, ми точно вийдемо на новий літературний рівень Просто чудовий задум! На початку мені здавалося, що це буде звичайний, милий опис життя Наді, але потім сюжет несподівано вилився у справжнє розслідування з містичними нотками. Інтрига постійно наростала, і було справді важко відірватися, поки не дійшла до фіналу Віталій Дуленко надзвичайно добре бачить людську сутність та майстерно передає всі глибини людської поведінки. У книзі розкрито складні відносини мати-донька і показано, наскільки життєво важливо говорити про свої почуття та переживання з близькими, а не замовчувати біль Це важлива, легка та дуже цікава книга. Вона змушує думати і відчувати. Тепер у мене одне бажання — швидше прочитати його іншу книгу - Маяк

Неймовірна пригода Наді, яка не дозволяла мені випустити книгу з рук доти, поки не прочитаю до кінця! Тридцятирічна Надя, яка живе в Києві на орендованій квартирі, облаштовує собі затишний куточок для читання. Книги - це її світ. Вона веде книжковий блог, в якому ділиться із читачами своїми відгуками та знаходить активний зворотний зв'язок. Її життя помірне, спокійне, затишне. Одного дня Надя отримує посилку від невідомого відправника. В ній невелика гарна книга, видана на її честь. Надя радіє, ця ідея викликає в неї захоплення. Допоки вона не вчитується далі... розповідь містить викривлені моменти її юності, в якій її описують як злочинницю. В цей самий час в чаті приходить повідомлення від незнайомця, в якому її викликають в містечко, яке б вона воліла забути, адже там пройшли не радісні миті її життя. Повернувшись в Соколине, Надя опиняється сам на сам із жорстоким, небезпечним світом, який бере початок з її юності. Але, завдяки силі волі, гострому розуму та прагненню докопатись до правди, Надя невпинно йде далі, до розгадки того, що стільки років повертало її думками до містечка та події, яка трапилась багато років тому. Стиль автора дуже легкий та цікавий, розповідь занурює тебе з головою в пригоди Наді. Сподобались описи героїв, вони змушували скласти власне враження про людей. Сама ідея книги дуже повчальна: багато наших травм тягнеться з дитинства і ці проблеми інколи можна вирішити не лише з психологом, але й власними силами. Також книга дуже добре описує момент того, що правда завжди випливає назовні.

Уявіть, що одного дня ви отримуєте книгу, де описане… ваше життя. Саме таке трапилося з Надею — книжковою блогеркою, яка й так ледве тягне свої будні, повні кави, сумних думок і відчуття, що щастя — десь осторонь. Відправник посилки невідомий, а брошура всередині — з описом життя самої Наді. Хтось знає про неї, спостерігав за її життям, і тепер головне питання — хто ж цей автор і навіщо він це зробив? Ця загадка тягнеться крізь увесь сюжет, змушуючи читача підозрювати кожного. Мама Наді — повний 💩: токсична, жорстока, та ще й з улюбленою донькою, якій дозволено все, і тією, яку постійно принижують. Читаючи, я вкотре дякую Всесвіту, що мої батьки завжди бачили в мені розумницю й красуню — бо, можливо, і я була б такою ж зламаною, як головна героїня. Чесно, динаміки не вистачало. Надто багато дрібних побутових деталей — «заварила каву», «буцнула каштан», «потягнулася в ліжку» — і все це збивало темп. Але… іноді в історії виникало щось загадкове й трохи містичне, що змушувало дочитати до кінця. 📖 Не ідеально, але з родзинкою.

«Надя пробіглася пальцем блискучими гладкими обкладинками, потім взяла «Інститут», розгорнула, від чого ледь тріснув корінець, і зашелестіла сторінками, вдихаючи незрівнянний запах паперу та свіжого друку. Це був запах інших світів, неймовірних пригод та жахливих таємниць.» Віталій Дуленко — «Там, де живуть книжки» Це книжка, яка несподівано торкається дуже глибоко. Вона починається як історія про звичайну дівчину, Надю, що вела книжковий блог і раптом опинилася перед тим, як книжки перестали її рятувати. Усе, що колись надихало, починає тиснути. І саме в цей момент до неї потрапляє загадкова книга — в якій, наче кимось підглянуте, описано її власне життя та його жахлива таємниця. Автор створює атмосферу тривожної тиші — тихої, провінційної, але наповненої напругою. З кожною сторінкою Надя наче спускається вниз по сходах своєї пам’яті, де виявляє травми дитинства, забуті голоси, тіні минулого. Щоб розібратися зі своїм минулим Надя бере відпустку та їде до рідних в провінційне містечко Соколяни де й відкриває старі сімейні рани, давні травми і приховані таємниці.. Цікавий сюжет з ароматом книжкових полиць. Але найбільше — це роман про те, як література лікує, навіть коли здається, що вона тебе зрадила. P.S. Хто надіслав головній героїні книжку я здогадалася майже одразу, але чимось автор мене зачепив і я з задоволенням дочитала книжку до кінця, щоб підтвердити свою здогадку. А ще я відвідала онлайн зустріч з автором і дізналася багато цікавого про книгу та її персонажів, наприклад, що історія виникла як жарт у книжковому чаті та виросла в щось справді захопливе, впізнаване для блогерів і читачів💗 #марафонкнигомам (Книга в якій є відпустка/канікули)

Хоча книга має містичні ноти, але загальна атмосфера книги не викликала "мурашок". Головний герой спочатку викликав співчуття, але потім стало зрозуміло, що він сам не хоче змінюватись, ні заради себе, ні заради Насті та почав трохи дратувати. Данило тільки те й робить, що звинувачує усіх у своїх проблемах і постійно хоче, щоб хтось звернув на нього увагу і оцінив його старання змінитися, покинути пити, хоча змінитися треба тільки для себе і заради себе самого, не очікуючи похвали від когось. Загалом суспільні проблеми описані в романі, такі як бідність, несправедливість, корупція, самотність та нетактовність людей, щодо чужого особистого життя, є звичними для кожного з нас. Сюжет мелодрами 2000-х. Окремо хочу зазначити легкий стиль читання написаного. Текст не змушує напружуватися аж до головного болю, щоб його зрозуміти. Дуже легко та швидко читається, що мені надзвичайно сподобалося.

Чесно, я була впевнена, що ця книга стане моєю улюбленою, бо тут зібрано все, що я люблю! Але, на жаль, вона викликала в мене лише ностальгічні емоції, детективна лінія, як на мене, трохи загубилась і моторошно не було зовсім, хоча я очікувала таких емоцій від неї. Якщо її позиціонувати як просто сучасну прозу, я би їй поставила 8/10❤️

Головна героїня на початку книги дуже нагадала мені мене в мої 25 років, коли я багато читала, пила багато кави і колекціонувала різні гарні чашки (чашок в мене і зараз занадто багато), присвячувала час своєму блогу в інстаграмі, де я ділилась подорожами, смачними закладами та прочитаними книжками, тому з першої сторінки я була повністю захоплена цією книгою. Надя працює в айті, непогано заробляє, винаймає квартиру та живе удвох із котиком, веде книжковий блог із задоволенням, бо дуже любить читати книжки. Вона не має хлопця, бо попередні її стосунки закінчились дуже невдало, і зараз вона бажає жити в своє задоволення. Одного дня їй надходить посилка в якій надрукована книга про саму ж неї, але її історія написана занадто позитивно, а не дійсно як воно було. А на останній сторінці цієї книжки - звинувачення її у вбивстві. Надя шокована та не може уявити хто б міг таке утіяти, вона намагається розібратись хто ж це написав та чому вирішив звинуватити її і тому їде у своє рідне містечко до мами і сестри, з якими в неї склались не дуже добрі стосунки. Книжка з першої сторінки захоплює, - і поки не дочитаєш - не можеш зупинитись. Надя дуже хоробра, розумна та вихована дівчина, її бажання побудувати власний затишок та сила волі аби досягати всього самій - вражає. Хто написав ту книгу про життя Наді та затіяв то все я здогадалась майже одразу, а от над тим, хто був убивцею довелось добряче подумати. Дуже раджу цю книгу!

Книга, оповідає про книжкового блогера Надію Книжицьку, яка отримує неприємний сюрприз у вигляді своєї історії. Несподіванка викликає паніку й зацікавлення у героїні. Багато описів з дитинства, минулого, особистого життя. Тому її стежка повертає додому для розкриття таємниць; пошуку правди. Подекуди це неприємні викриття, що межують із загрозою життю і руйнуванням родинних зв'язків. Фінал непоганий, Надія отримує відповіді на питання, полегшення й знову занурюється у книжковий світ. Хотілося б більше інформації про книжки, книжковий блог, книжкові вподобання (не тільки розпіарених авторів), взаємодії, натхнення від персонажа. Помітка жанру нон-фікшн, але незрозуміло, чого прагнув досягти автор в історії: психологічного трилеру, детективу, автобіографії, містики чи документалістики.