Сільвія Морено-Гарсія

Дуже повільні 2/3 книги і сумбурна остання частина.

Моменти, де з’являється динаміка, такі дивні, що не завжди розумієш, коли це вийшло перейти від тягучості до неї.
Ніби історію писали різні люди, у яких різний темп розповіді.

Мені не вдалось відчути атмосферу похмурого будинку, ніби чогось в описах не вистачило для цього.

Сама ідея цікава, хоча і пояснена для мене поверхнево, бо в самому кінці все навалили купою, ніби хотілось швидше вже закінчити і на деталі немає часу.

Не найгірше з прочитаного, але скоріш за все через пару місяців я забуду, що читала цю книгу, бо моментів, які мене зачепили чи зацікавили, було небагато

Ноемі отримує тривожного листа від сестри,котра нещодавно вийшла заміж і переїхала в моторошне і загадкове помістя на горі. Дівчина,за проханням батька,відправляється до помістя щоб розузнати що до чого.

Будинок оповитий туманами і секретами протирічить звичному життю Наомі,але вона навіть не здогадується про справжні моторошні таємниці сімʼї.
.
Я довго проходила повз цю книгу. Не подобалась обкладинка і плюс чомусь було уявлення що це просто прохідний роман про кохання.

Та я була не права.
.
Книга точно підпала під настрій і осінню атмосферу . Авторка пише гарні описи і уявити себе посеред кладовища що біля будинку,або ж в самому помісті було дуже легко.
.
Початок книги був якраз такий що відповідав моєму уявленню про сімейну звичайну драму,і я ледь не розчарувалася. Але потім…

Неочікуваний переломний момент коли Наомі таки думала вже все покинути просто перевернув сюжет з ніг на голову.

Справжня… проблема(?) будинку повстала дуже в незвичайному …образі(?). І я вже не могла відірватися.
.
Любовна лінія таки була,але геть не навʼязлива і обґрунтована,ось таке я люблю.
.
Із мінусів. Назва. «Мексиканська» не зрозуміла чому,адже з мексиканського (вибачте за тавтологію) лише герої. І згадка про деякий фольклор.

Та в цілому мені це не завадило насолодитися моторошністю і атмосферою.
.
Книга цілком не погана. Так,не шедевр,але все ж варта уваги шукачів атмосферності.

Ця книжка дуже кінематографічна. Ось про що я подумала після того, як дочитала її. Справді тут дуже багато описів, завдяки чому в голові відразу виринають картинки будинку, кладовища, оповитого туманом.
⠀
Було б класно, якби її екранізували. Наскільки я знаю, то це хотіли зробити, але поки фільму чи серіалу нема 🤔
⠀
Книга розповідає про красуню Ноемі, яка отримує дивний лист від кузени, яка не так давно одружилась і переїхала в маєток чоловіка. Вона була щаслива після весілля, а зараз благає приїхати та врятувати її. Тож Ноемі вирушає в Дім-на-Горі. Шукаючи відповіді, дівчина виявляє, що будинок має таємницю, він дивний, а в його стінах щось живе. Крім того, давно в маєтку сталося масове вбивство, в на шахті постійно гинули працівники від невідомої епідемії. А коли Ноемі прагне втекти з будинку, то виявляється, що вона не може цього зробити, бо той, хто переступає поріг дому, немає шансів вирватися з нього.
⠀
Книжка дуже атмосферна, особливо в частині опису моторошного будинку: «Тихий, зашторений, цей будинок нагадував сукню, зі споду обшиту свинцем. Усе тут було важке, навіть повітря, а в коридорах питав дух плісняви».
⠀
Сторінок 90 нічого такого не відбувається, Ноемі тільки починає вникати в усі таємниці, але вже тоді в читача починає зароджуватися страх, відчуття моторошності й чогось нездорового в будинку. Із кожною сторінкою це стає більш очевидно, а напруга зростає. Читач, як і Ноемі, до кінця не розуміє, що відбувається і хто тут ворог, а хто друг.
⠀
Кінцівка дуже динамічна та яскрава. Але вона залишає простір для уяви. Можна сказати, що фінал закритий, але він не дає впевненості на 100 відсотків у тому, що це кінець.
⠀
Жанр книги - містика, жахи. Навіть є позначка 18+. Але вона не дуже страшна. Я ще та боягузка, але спокійна читала її вночі. Однак бажання романтизувати старі, закинуті маєтки в мене зникло.
⠀
Буде цікава для всіх поціновувачів цих жанрів, а також для тих, хто любить книги про таємничі будинку.
⠀
Ще можна схожого почитати «Будинок на вулиці Тредд».

"Це історія не про привидів, а радше про одержимість. Хоч і це не зовсім точно"

Досі не можу зрозуміти чому така назва "Мексиканська готика" через назву, я очікувала зовсім іншого, але сама історія мене не розчарувала. Я не великий поціновувач подібних жанрів (жахи, містика), але історія захопила. Місцями до огидного моторошна й деталізована, загадкова та емоційно насичена.

Я можу точно сказати, щоб не відбувалося на сторінках цієї книги вам захочеться дочитати її до кінця.

Прочитала її на одному подиху, я думала, що історія буде розвиватись в Мексиці, але нею тут і не пахло. Доволі неоднозначна книга тільки коли прочитала побачила велику кількість негативних відгуків, але вони не змінили мого ставлення.

Мексика 1950-х. Моторошний будинок. Дивна родина. Вперта головна героїня.

Мене дуже вразила атмосфера. Увесь той морок, туман, старовинний дім та його історія, ти наче пересувається по ньому, відчуваєш небезпеку та запах того місця. Все це не відпускало, я читала сторінку за сторінкою. Готично, моторошно, місцями огидно.
Тут є місце і любовній лінії в яку я повірила.
А ось фінал. Він як би і логічний, але, залишилося якесь відчуття незавершеності. Мені чогось не вистачило.

Ця історія в дусі Ключа від всіх дверей та Багряного піку. Моторошний дім, дивні речі, що там відбуваються, відлюдькуваті мешканці та якась таємниця. Книга дуже кінематографічна (і по ній дійсно буде фільм) та зацікавлює з перших же сторінок. Головна героїня Ноемі відправляється в гості до своєї кузини, що недавно вийшла заміж, щоб впевнитись, що з сестрою все гаразд. Та чи так це насправді, чи можливо і самій Ноемі знадобиться допомога?

Я не могла відпустити книгу, поки не дочитала, а розв’язка просто приголомшила своєю ідеєю, і ми з дівчатами в книжковому клубі ще довго обговорювали її та й досі іноді згадуємо. Рекомендую любителям містичних трилерів, вам має сподобатись.

Старовинний занедбаний будинок в мексиканській глибинці 50-х років минулого століття, гаряча смаглява брюнетка, бридкі таємниці і занедбане кладовище - хороший сюжет для добротного моторошного трилера.⠀
⠀
Прочитавши половину книгу, я не завжди розумі дії головної героїні Ноемі, яка приїхала визволяти свою кузину з Дому-на-горі, бо з Каталіною творились дивні речі і їх важко були пояснити хворобою чи депресією.⠀
⠀
Але сюжет цікавий, будинок і кладовище реально моторошні, жителі будинку взагалі відлюдники, тому двом чужинкам не англійського подовження тут явно не раді, а той ворожі до них.⠀
⠀
Я очікувала різного розвитку подій, що зараз появиться мстивий дух, дідо Говард виявитися кровопивцею чи чорним алхіміком, я навіть не здивувалась б появі некромантів і різної потойбічної нечисті, але Гриб… Серйозно гриб)⠀
⠀
Такого повороту подій я не очікувала, і дуже скептично поставилася до симбіозу грибів і людей, їхнього спільного мислення і спогадів, які зберігалися у Сутіні. Дуже гидко було читати про сексуальне знущання голови сімейства зі всіх свої дружин, які по суті було потрібні лише для чистокровного потомства з подальшим переселенням душі Говарда.⠀
⠀
Ноемі переживе немало складнощів у плані визволення своєї кузини з лап будинку і її чоловіка, який особисто мені бридкіший, ніж напівживий Говард, їхні сімейні узи вона зможе розірвати, визволити Каталіну і Френсіса, хлопчину до якого Ноемі має симпатію і хоче забрати з собою подалі від проклятого дому.⠀
⠀
Такого ніде не читала , тому за задумку вищий бал. Думаю екранізація також була би не погана тут.⠀
⠀

Ноемі відправляється провідати кузину Каталіну, яка з її листа почуває себе досить кепсько. Прибувши до маєтку Каталіни, Ноемі дивується готичності цього будинку і дивним правилам родини, яка в ньому мешкає…

Ноемі розуміє, що з родиною щось дивне, а будинок настільки гнітить її, але вона знаходить спасіння у виїздах до Марти, яка дає їй ліки для Каталіни. Марта розповідає дівчині історії про сімʼю з будинку на горі.

Головна героїня впевнена, що їй потрібно тікати, але як виявилося - це не так просто і її підкормлюють грибами, що затьмарюють розум, крім того батько чоловіка її кузени вирішив, що вона має вийти заміж за Френсіса. Втече Ноемі чи ні, дізнаєтесь у книзі.

А тепер мої враження: це було якось загадково-загадково, а потім така халепа почалась з тим їхнім контролем над розумом, грибами і відвертими сценами, що на голову не налазить… Ну я не оцінила, можливо, комусь і подобається таке, але мені ні. Було вже занадто, повністю зникла логіка дій та подій, що просто нівелювало моє захоплення сюжетом на початку.

Мексиканська готика. Маєток мороку - Сільвія Морено-Гарсія - 302с.

“Цікаво та атмосферно настільки, що здається, наче якась надприродна сила змушує нас гортати сторінки цієї мексиканської містики” (The Washington Post)
Така анотація, або номінація на премію Брема Стокера, порівняння роману с творами Лавкрафта, редагування авторкою різних відомих антологій, дуже гарна обкладинка або навіть все разом так захопили мене, що я все частіше поверталися думками до цієї книги і хотіла її придбати і прочитати.

Маєток мороку – не шедевр, але досить потужна історія з готичними, містичними та навіть міфологічними нотками. В романі досить потужно піднімається тема батьків і дітей, обраності, нерівності і навіть теорій антропології. Атмосфера в романі справді готична, письменниця чудово впоралась. Є і похмурий особняк на горі, і дивна сімейка з таємницями, яка живе в цьому будинку, і смілива головна героїня, яка наосліп потрапляє в павутиння кошмару, але потім відважно з ним бореться, захищаючи себе та близьких. Є трохи натяків на еротику, сексизм і багато посилань на казки, в тому числі оригінальних Братів Грімм. Але тут майже немає Мексики - лише імена і географічні назви. Багатсько літературних кліше і очікуваний фінал.