Нові відгуки

Ця збірка нині — скарб! Ця "цеглина" як обов'язковий атрибут приліжкової тумби. Книжка, яка вмістила численні "перлини" наших поетів — прекрасні поезії, які вже стали вічними. Тут є і мій улюблений Симоненко, і Чубай з його "Вона", яку знає буквально кожен, бо хто хоч не співав "Завтра прийде до кімнати твоїх друзів небагато..."?))) Є тут і нові для мене автори, а є теж дуже добре відомі, але поезія яких не чіпляє. Багато віршів цієї збірки мають найрізноманітнішу тематику: від природи до пекучого кохання, від любові до своєї землі до інтелектуальних внутрішніх монологів ліричних героїв чи діалогу із зовнішнім світом. Особливо важливою природа є в поезіях Тичини - "Ви знаєте, як липа шелестить...", "Десь надходила весна..."; Костенко - "Двори стоять у хуртовині айстр" та "Цей ліс живий", Жиленко - "Останній літній день", наприклад. І це лише кілька варіантів.

Оповіді про перші дні і місяці війни. Все оповите тривогою, страхом і смутком, але разом з тим — буденними дрібницями, які роблять нас людьми, підсвічують такі наші сторони, про які ми б ніколи не здогадалися. Це той наш досвід, який ми не обирали, але змушені проживати; той, якого б краще не було, та ось він тут. Не всі оповідки припали до смаку, але на то ми й різні люди, аби любити різне. Проте тут зібрані, мабуть, усі можливі стилі розповіді, і кожен зможе віднайти своє, побачити себе у чийсь історії, надихнутися, віднайти сили, побачити, що не самотні от з цією емоцією або думкою.

В українців мого покоління досить обмежене уявлення про українську літературу, побудоване кастрованою шкільною програмою: Кобзар, Каменяр, Залізна Леся та сільська проза, яка плавно перетікає в соцреалізм. Тому цю антологію я дуже рекомендую усім, хто хоче відкрити для себе українську літературу в її різномаїтті та багатстві. Десятки поетичних шкіл та угруповань, сотні імен, тисячі віршів. Навіть якщо ви не любите поезію, варто погортати цей пухнастий том, переглянути зміст книги, подивитися фотографії поетів, почитати біографічні довідки, які складаються в драматичну історію України 20-го сторіччя.

Антологія української поезії ХХ століття. Від Тичини до Жадана Серія Українська поетична антологія Упорядник Іван Малкович Багато хто пише, що не любить поезію. В той же час у нас стільки чудових поетів. Про деяких ми хоч краєм вуха чули у школі, але багато достойних пройшли повз нашу увагу. От Іван Малкович вирішив, що антологія поезії хоча б поетів ХХ століття має допомогти нам познайомитися з ними. Книжка стала моєю настільною з моменту придбання, в ній більше 2000 сторінок, і кожна з цих сторінок особлива. На кожну з наших емоцій, на кожну подію в ній можна знайти вірш, що відповідатиме нашому душевному стану. Ця антологія – книжка-терапія, коли не має сил на прозу, або взагалі настрою виходити з дому у навколишній світ, завжди можна знайти 3 хв на 1 сторінку поезії, і мозку відрада і нам шпаринка у інший, поетичний світ, від реального життя, або ж навпаки — лікування душевних ран від реальних проблем. З кожним новим виданням упорядник додає нові імена і нові поезії, і якщо перша частина мені в основному була знайома, то друга навіть мене приємно здивувала іменами і вибраними для збірки поезіями. Сотні поетів і тисячі поезій про нас з вами і наше таке різне життя. У мене зранку ритуал, замість соцмереж прочитати зранку хоча б 1-2 поезію зі збірки, і знаєте, настрій стає набагато кращим). Здійснюючи свою мрію про таку антологію, Іван Малкович задовольнив бажання і мрії багатьох читачів, хто також полюбляє поетичне слово. А ще з антологією та друзями можна гарно провести час, відгадуючи який вірш перу якого поета належить, це гра на багато зустрічей, сумно не буде ні кому. Крім поезії, у антології є автобіографічні відомості про поетів, показник творів та авторів, що дуже зручно. Єдиний недолік, хотілося б і електронний примірник, щоб мати його з собою завжди.

степан галябарда відтепер буде приходити мені в голову кожного разу, коли я слухатиму Депеш Мод (це не спойлер) книга дуже незвично структурована, перше знайомство з Жаданом вийшло прекрасним я ніколи в голос не сміялась з книги, але тут мене смішило багато чого, і, нарешті, цей день настав)

Жадан не прагне створити епічну картину війни, він зосереджується на внутрішньому світі свого героя, на його сумнівах, страхах та пошуках себе. Павло змушений робити складний вибір, визначати свою позицію в умовах, коли звичні цінності руйнуються. Роман ставить перед читачем питання про відповідальність, мораль та людську гідність. Жадан без прикрас показує війну, її жорстокість та абсурдність. Він не романтизує конфлікт, а показує його руйнівний вплив на життя звичайних людей. Роман також досліджує складну ідентичність регіону, який опинився в епіцентрі конфлікту. Жадан показує, як війна впливає на свідомість людей, як вона руйнує звичні уявлення про дім та батьківщину. «Інтернат» — це роман, який залишає після себе сильне враження. Він змушує задуматися про важливі питання людського існування, про вибір, який ми робимо, та про те, що означає бути людиною в умовах війни.❤️‍🩹

обожнюю його вірші❤️‍🩹 якщо ви любите поезію, яка не просто звучить красиво, а змушує думати, відчувати і переживати, книги Жадана — це те, що варто прочитати. 10/10⭐️

Неймовірно ніжні, чуттєві, палкі вірші у цій збірці! Як гарно писав Микола Вінграновський – не передати словами. Раджу до прочитання, якщо ви кохаєте або хочете відчути це почуття. Повага видавництву за якісний папір та наповнення. Я в захваті!