Сергій Жадан
| Роки життя | 23.08.1974 |
| Місце народження | Старобільськ, сучасна Луганська обл., Україна |
| Освіта | Харківський національний педагогічний університет імені Григорія Сковороди |
| Мова творів | українська |
| Діяльність | поет, прозаїк, перекладач, громадський діяч |
| Популярні книги | «Ворошиловград», «Інтернат», «Тамплієри», «Антена» |
| Відома цитата | «Мова зникає, коли нею не говорять про любов» |
1. Біографічні дані письменника
5. Досягнення та нагороди автора
Сергій Вікторович Жадан — народився 23 серпня 1974 року у Старобільську (сучасна Луганська область України). Відомий як прозаїк, поет, перекладач, культурний та громадський діяч.
Біографічні дані письменника
Місце народження й освіта
Сергій Жадан народився 23 серпня 1974 року у Старобільську, Ворошиловградській області СРСР (тепер — Луганська область України), де й провів своє дитинство.
Переїхав у Харків і вступив на українсько-німецьку філологію Харківського педагогічного університету. Після закінчення одразу вступив на аспірантуру, захистив дисертацію і з 2000 року став викладачем на кафедрі української та світової літератури.
Кар’єра
Із 1995 року С. Жадан веде активну письменницьку діяльність.
1999 рік — премія Бу-Ба-Бу за найкращий вірш.
2000 рік — захистив дисертацію про Семенка, викладав впродовж 4 років у Харківському університеті.
2001 рік — став членом комітету з Національної премії ім. Т. Г. Шевченка.
2007 рік — розпочав роботу із гуртом «Жадан і Собаки».
2012 рік — відзнака «Золотий письменник України».
2022 рік — Жадана висунули на Нобелівську премію з літератури.
Творчість
Гурт «Жадан і Собаки»
Це український рок-гурт, виник у Харкові в 2000 році. Перша назва гурту — «Собаки в космосі».
Співпраця гурту із Сергієм Жаданом розпочалася із запису пісень на вірші поета. А в 2008 році вони записали спільний альбом «Спортивний клуб армії». У 2014 році змінили назву на «Жадан і Собаки».
Гурт виступає як в Україні, так і за кордоном. Із 2022 року (після повномасштабного вторгнення Росії в Україну) їздив на гастролі містами України і Європи з благодійними концертами, кошти з яких спрямовували на підтримку Збройних Сил України.
Твори письменника
За роки своєї діяльності письменник видав понад десять збірок із поезіями та прозою. Неодноразово отримував нагороди та премії як за поетичні твори, так і за романи.
Поетичні твори
У творчому доробку С. Жадана багато поетичних збірок, виданих українською і в перекладах за кордоном (англійською, німецькою, польською, сербською, шведською та ін.). Найпопулярніші збірки поетичних творів, що вийшли за останні роки: «Динамо Харків: вибрані вірші», «Тамплієри», «Антена», «Список кораблів: Нові вірші», «Скрипниківка»
Прозові тексти
Проза Сергія Жадана включає романи, оповідання, есе, повісті. Також у його творчості є драматургія та переклади.
Найпопулярніші романи — «Депеш мод», «Ворошиловград», «Месопотамія», «Інтернат».
Мала проза — «Біґ Мак», «Палата No 7», «ДНК».
Переклади
У перекладі Сергієм Жаданом з німецької на українську вийшли: «Похвала діалектиці: Поезії», Бертольт Брехт, «Втрачене літо. Дойчланд курить на балконі», Владімір Камінер, «Баю, бляха, бай», Адам Менсбах
Фільмографія
Фільми з участю письменника: Поводир (роль поета Михайля Семенка ), Любові стане на всіх (роль майора міліції), Дике поле (роль фермера).
Кліпи: Юність (Христина Соловій), Рогань («Жадан і Собаки»), Серця («Жадан і Собаки» та Христина Соловій).
Громадська діяльність Жадана
Письменник впродовж багатьох років також веде активну громадську діяльність.
- 1992 — співорганізатор літугрупування «Червона Фіра».
- 2004 — участь у Помаранчевій революції в Харкові.
- 2011 — акція проти закону «Про захист суспільної моралі».
- 2014 — участь у Харківському Євромайдані.
- Член Українського ПЕН.
Від початку російсько-української війни допомагає ЗСУ, створив благодійний фонд і проєкт «Схід читає» (забезпечує українськими книгами бібліотеки у Донецькій області та в Луганській).
Досягнення та нагороди
За свою діяльність письменник отримав численні нагороди та премії. Тут лише декілька із останніх:
- 2018 — премія «ЛітАкцент року» за роман «Інтернат».
- 2021 — премія Дерека Волкотта за «A New Orthography»
- 2022 — медаль «За сприяння Збройним Силам України»
- 2023 — премія імені Курта Тухольського.
Цитати Жадана
Іноді життя забуває про нашу присутність і починає нам подобатися, «Месопотамія»
Не треба рятувати світ, спробуй урятувати хоча б когось, «Тамплієри»
Справді, вибираючи між смертю й бюрократією, краще іноді вибрати смерть, «Інтернат»
Джерела:
Читати все це тяжко, але таке наше життя, наші діти живуть та граються під звуки сирен, ми живемо та народжуємо під звуки повітряної тривоги. І завдяки таким книгам наші нащадки будуть більше знати про ці часи, як воно було, всю правду, хоча і гірку, від якої щемить серце і болить душа. Автор розповідає, що спочатку хотів малювати тільки чорно-білі малюнки, але серце підказало, що треба брати ще жовто-блакитні барви, бо ці кольори - це наше.
З війною нарешті всі справді полюбили наші кольори, нашу мову, наші вишиванки, наші пісні. Шкода, що такою ціною, але багато людей нарешті стали справді українцями. Ця книга з її віршами, з малюнками, з розповідями справді неймовірна, коли дивишся на ці малюнки розумієш, що відчував автор у ту мить, ви проживаєте його відчуття та почуття.
Дуже раджу, якщо побачите її, просто візьміть до рук і погортайте її.
Двічі бачила Сергія Жадана "в дії" не тільки, як талановитого письменника і поета, а і як митця, оратора, фронтмена. Вперше на фестивалі Файне Місто (Тернопіль) разом із іншими учасниками гурту "Жадан та собаки", здається, вони тоді перекусували мівіною :) між грою на сцені!
Вдруге на читаннях у Києві у теплій ламповій атмосфері. ТОМУ... для мене це більше, ніж серійне видання творів одного з моїх улюблених авторів — це і пам'ять, і спокута, і гріх, і почуття, і нове народження, і саме життя...
Крутезна збірка! Вибрані твори!
Я знайшла у ній багато з того, що люблю, що колись почула вперше, і те, до чого змогла дійти згодом...
І мені подобається художнє оформлення, це великий плюс!
Головний герой роману - молодий футболіст, який мріє грати за "Динамо". Він талановитий гравець, але його шлях до успіху нелегкий. Він стикається з численними труднощами: бідністю, несправедливістю, корупцією.
Це чудова історія про людські долі, про мрії та розчарування, про те, як важливо не здаватися навіть у найскладніші часи.🙌
вона має заповнювати собою нагрудні кишені життя,
вона має огортати місця, де збираються люди,
де вони потребують говорити про себе так,
щоби їх відтепер завжди
упізнавали за голосом»
▫️ «Скрипниківка» – це вірші, які зливаються у щоденник. Сповнені талого снігу, правопису, переродження літер, любові. Нанизані на нитку голосу як пацьорки на силянку: виблискують однаково як у калейдоскопічних променях вранішнього сонця, так і місячного сяйва.
• А для мене, то поезії про особисті відносини з рідною мовою. Мені вона уособлює не так правила й структури, як щось таємничо-своє.
✉️Мова – вперше почута казка в етері, що розливалася кухнею із дідусевого настінного радіо. Написані мною перші словесні диктанти ручкою зі жовтим блискучим чорнилом. Мої прописи і той день, коли «Я» ніяк не виходила із таким животиком як треба, а під вечір – вийшла. Літера «Я» просто хотіла своїй шестирічці розповісти, що вона не просто буква, а щось більше. Що «Я» – оборонна фортеця, якщо стоїть у людини на першому місці. А вже опісля «Ми»: й від цього, власне, воно не гіршає, а лише оприявнює свою повноцінну структуру з двох яскравих «Я».
✉️Мова для мене – це мамина записка про манну кашу на плиті, підперта до цукерниці. То лист від бабусі, написаний акуратним каліграфічним почерком. То мій нерозбірливий стиль письма і однокласники, які намагаються розшифрувати й трішки переписати домашнє завдання.
✉️Мова для мене – це шкільна записка про платонічне кохання. Написаний в кінці математичного зошита вірш про каштани, які пишними суцвіттями закликали на вулицю. То моє ім‘я устами близьких і тими, які хочуть поповнити їх ряди.
🔗У післямові є такі слова Сергія Жадана, схожі на ліхтарі у вечірньому місті з намоклими дахами. Вони дарують світло від якого тепло:
«Ми пов‘язані мовою, ми нею мічені. Ми залежні від неї. Вона заповнює глибину нашого дихання сенсом та значенням. Це варте присвят та освідчень»
І ще:
«Книжки домашніх бібліотек, музику в ефірі, вірші, які наговорюєш із пам‘яті, – ми озвучені нашою мовою, як небеса птаством, ми виховані нею, ми маємо її, аби говорити про своє кохання і свою ненависть, про свої страхи і свою віру...»
Головний герой роману - вихователь інтернату, який намагається допомогти своїм вихованцям знайти своє місце в житті. Він щиро вірить у те, що кожна людина має шанс на щастя, і робить все можливе, щоб допомогти їм його досягти.
Однак життя в інтернаті не таке просте, як здається на перший погляд. Вихованці постійно стикаються з проблемами: бідністю, злочинністю, наркоманією. Вони втрачають віру в себе, в людей, у майбутнє.
"Інтернат" - це не просто роман про життя в інтернаті. Це книга про втрачене дитинство, про пошук себе, про те, як важливо не здаватися навіть у найскладніші часи.
10/10🙌
Вірші Жадана сповнені метафор та образів, які переносять читача у світ природи, де панують тиша та спокій. Поет оспівує красу українських пейзажів, велич гір, безкрайність степів, глибину лісів. Він тонко відчуває зв'язок людини з природою, розуміє, що вона є джерелом життя та натхнення.
Окрім природи, Жадан у своїх віршах торкається тем свободи, людської єдності, пам'яті про минуле. Він пише про те, як важливо цінувати кожен момент життя, як важливо пам'ятати про тих, хто пішов, як важливо жити в злагоді з собою та з іншими людьми.
Головний герой роману - письменник, який вирушає до Луганська, щоб відвідати хворого дядька. Він їде через окуповані території, де панує хаос і розруха. Він бачить зруйновані міста, озброєних людей, відчуває страх та розпач.
Але попри всі жахи війни, герой роману знаходить у собі сили жити далі. Він зустрічає людей, які не втратили людяність, які допомагають йому йти далі. Він пише про те, що бачить, про те, що відчуває, про те, як війна змінила його життя.
"Ворошилоград" - це не просто роман про війну. Це книга про пам'ять, про цінність людського життя, про те, як важливо не здаватися навіть у найскладніші часи 🙏.
Оповідання з "Месопотамії" не мають чіткої сюжетної лінії, вони більше схожі на замальовки з життя, на калейдоскоп людських доль. Але саме це робить їх такими цікавими та правдивими. Читач ніби стає свідком життя харків'ян, знайомиться з їхніми проблемами та радощами, співпереживає їм та намагається зрозуміти їхні вчинки.🙌
10/10
Це книга про ціле покоління, яке втратило орієнтири в хаосі 90-х. Це книга про пошук себе, про віру в краще майбутнє, про те, що навіть у найскладніші часи можна знайти сенс життя.
Історія, яка не дає готових відповідей. Вона змушує читача ставити питання, шукати власні відповіді та робити власні висновки.
