Книга сподобалась мені більше, ніж перша з серії. Персонажі яскраві, історія камерна, затишна, гумору стало відчутно більше, чого тільки варта сцена з лебедями на початку. Водночас відчувається, що гумор дещо кінематографічний. Роман читається легко й дуже швидко. Якщо ви суперзнавець усього на світі, зможете розгадати вбивство у замкненій кімнаті. Якщо ні, то найбільша загадка таки залишиться загадкою аж до розв'язки. Але дещо можна відгадати навіть без спеціальних знань. Конкретно ця історія доволі олдскульна, сподобається любителям класичних детективів. Загалом як і перша. Припускаю, вся серія буде виконана в цьому напрямку, і це прекрасно. Дуже бракує подібного в сучасній літературі. Якщо ваша мати/бабуся/тітонька просить порадити легкий детектив, цей сміливо можна брати. Знаю, що є такий перебірливий сегмент читачів, тож ця серія має їм сподобатися. Хоча раджу все одно всім любителям жанру. Читати можна і не по порядку, друга книга не спойлерить подій попередньої. Дуже чекаю наступну книгу!

Тепло і затишно — це те, що прийшло мені на думку, дочитавши останній абзац. Це було легко, невимушено, інтригуюче. Хоч я полюбляю більш динамічні сюжети, але ця Марлівська компанія різношерстних подружок, хобі яких — розслідувати злочини за чаркою тернівки у вітальні біля каміну ? змогла підкорити мене своєю добродушною нав'язливістю і бажанням пхати свого носа далі, чим це робила поліція, проводячи офіційне розслідування. Це такий камерний, спокійний детектив за ходом подій якого, я спостерігала з цікавістю. Мені так само було невтямки, як можна скоїти злочин за зачиненими дверима. Я все чекала на таємний хід у стіні, але все виявилось не так банально)) Тихо, без зайвої метушні жінки розплутували клубок з мотивів та варіантів скоєння вбивcтвa поважного пана. Який на сконі років вирішив одружитися на молодій доглядальниці і звісно ж не обійшлося без ображених дітей пана ? Мені сподобалось, що у фіналі все чітко прояснилось, логічно і без нестиковок. Мотив — згідно з класикою жанру) Хоча я не підозрювала справжнього зачинщика всього і це дивно, бо він виявився доволі передбачуваним ? значить автору вдалося мене відволікти на розмірений темп життя Марловців) Це друга книга про тих самих героїв, але я не читала першу і це не завадило мені насолодитися продовженням. Адже розслідування не пов'язані між собою. Тому не обов'язково притримуватися порядку ?

Бабулі знову в ділі)⠀ Скажу зразу першої книги автора «Марловський кримінальний клуб» я не читала ?⠀ ⠀ Із другою книгою серії про Марлов автор підкорює серця шанувальників класичних детективів у дусі Агати Крісті.⠀ ⠀ Дія відбувається у невеликому англійському містечку Марлов, де кожен знає кожного, але навіть у цьому оманливому спокої можуть ховатися темні секрети. Автор майстерно відтворює атмосферу класичного англійського детективу: тихі провулки, гомін у пабах, чутки, що розлітаються зі швидкістю світла, і обов’язково — старовинний маєток, який стає епіцентром подій.⠀ ⠀ В центрі історії Джудіт Потс - нагадує сучасного Пуаро чи міс Марпл, але з власним характером і стилем розслідування. Цього разу таємниче вбивство на вечірці в маєтку змушує всіх підозрювати одне одного. Кожен із гостей, як і завжди, має свої скелети в шафі, а мотиви приховані за зовні ідеальними манерами.⠀ ⠀ Я би сказала Тарагуд грається з читачем, майстерно підкидаючи докази й заплутуючи сліди. До останнього моменту важко здогадатися, хто справжній винуватець, адже всі підозрювані здаються винними. Кульмінація розгортається несподівано, але логічно — це той вид задоволення, який приносить тільки досконало спланований фінал.⠀ Автор вдало балансує між класичними архетипами детективного жанру та оригінальністю. Кожен персонаж, від харизматичного слідчого до трохи дивакуватого сусіда, має свої особливості, що запам’ятовуються. Взаємодія між героями наповнена тонким гумором, прихованими натяками та драмою, яка не дозволяє відірватися від книги.⠀ ⠀ Якщо ви любите загадки, де кожен персонаж здається винним, а ключ до розгадки прихований у дрібницях, ця книга точно для вас. Атмосфера, інтрига і непередбачуваний фінал роблять її справжнім скарбом для шанувальників детективів.⠀ ⠀

Недолік у цієї книги один: вона надто швидко закінчується. Отже, продовження пригод невгамовної 78-річної Джудіт Потс з містечка Марлов, яка знову замість спокійної пенсії – читай: складати та розгадувати кросворди, плавати в Темзі, обговорювати сусідів та пити чай – змушена шукати вбивцю. А ще й спочатку довести поліції, що сера Пітера Бейлі таки вбили, нехай його смерть і скидається на нещасний випадок, бо все не так чисто у цій справі. Разом з подругами Бекс і Сузі, активна сіньйор-вумен проводить слідчі експерименти, шпигує та вистежує. А ще складає та розгадує кросворди, плаває в Темзі, обговорює сусідів та п’є чай. Вельми насичена старість, аж потроху починаєш їй заздрити. Роман прекрасно написаний, легко й невимушено, і захоплює настільки, що можна втрати лік часу. але при цьому читається дуже швидко і, як я вже казала, надто швидко закінчується. Окрім самої Джудіт, ми починаємо трішки більше дізнаватися про її подруг. І Бекс, і Сузі тут не просто собі тло для того, аби на контрасті показати, яка головна героїня метка, розумна і уважна. Кожна з них має достатню кількість ефірного часу, умовно кажучи, аби постати перед читачем не картонкою, а повноцінними персонажками, яким легко співчувати, переживати за їхні долі і навіть намагатися дати поради, як викрутитися із певного незручного становища. Парочка другорядних персонажів-кросвордистів – це просто моя любов. І моя мама, яка читає виключно детективи, також їх відмітила особливо. Для себе зрозуміла, що жанр cosy crime – це прекрасне рішення, коли хочеться чогось теплого, але не приторно-солодкого, простенького, але односкладного, і достатньо наївного, але не такого, аби закочувати очі на кожній сторінці. Щире й безкомпромісне #Дафа_радить

Місіс Джудит Потс запрошує на весілля багатій Пітер Бейлі, все ніби й нічого, однак є одне «але» - вони геть не знайомі і мені це видалось вкрай підозрілим, зважаючи на жанр книги. Історія схожа на твори Агати Крісті, однак в ній є щось інтригуюче, що не дає мені закрити книгу від нудьги, як я це робила з творами королеви детективів. Досить неспішний сюжет, однак цікавий! Єдине, що мене трішки дратувало, що три подруги похилого віку так професійно розвʼязували злочин і поліція особливо не була проти. У них були такі криміналістичні знання, що самі криміналісти можуть позаздрити. Однак ніде не згадується, що принаймні у когось з них є звʼязок з професією криміналіста чи детектива. Однак, без цих трьох детектив вийшов би сухим і нудним, тому вони для мене були важливіші в сюжеті ніж саме вбивство?, адже жінки цікаво мислили, мали чудові здогадки і теорії, відмінно працювали в команді? Ще хочу сказати, що фінал для мене був очевидним, однак читала з цікавістю. Точно впевнена, що хочу дізнатись, що ж було у першій частині, тому маю в планах придбати її?

Ще одна чудова книга. Особисто для мене і, переконана, для всіх поціновувачів класичного детективу. Це друга книга у циклі, але й сподобалася вона мені навіть більше, бо головні героїні поводилися природньо, і в мене не було шансу вигукнути:"Не вірю!" Бо життя таке бентежне, усе може статися... Про що? Про розслідування вбивства, що відбулося у класичних традиціях Аґати Крісті - за зачиненими дверима в кімнаті на чоловіка впала стара важезна шафа. Усе б нічого, але у той час відбувався прийом на честь майбутнього весілля, то ж поруч було безліч людей, які могли засвідчити, що усі можливі підозрювані були в інших місцях. Але ж для чогось було покликано наших трьох подруг: пенсіонерку з гострим розумом, няню для собак та дружину вікарія, які відразу взяли справу у свої тендітні, але хвацькі ручки, тим більше, що їм цього разу допомагала їхня приятелька- поліцейська. ."..наприкінці листопада сер Пітер виганяє Тристрама з хати після бурхливої сварки, забороняє приходити на весілля, а приблизно за тиждень по тому складає цілком новий заповіт - свою страховку, як він пояснює Ендрю. На той раз, якщо син спробує вбити його до шлюбу." Але вбивство сталося, то ж читати буде цікаво. Тим більше, що автор додав до основної розповіді кілька відгалужень, романтичних і соціальних, чим доречно збагатив цю історію. Щодо відгадки вбивці - про дещо я здогадалася, про щось ні, але, раптом що, у кінці буде традиційна розповідь головної героїні - що, як, коли і чому. Класичний детектив - він такий, усе йде за правилами)

Англія, детективи-аматори – три пані різного віку, соціального статусу і рівня ексцентричності, і до всього ж автор – творець серіалу «Смерть у раю». Це точно мій детектив. Книга цілком виправдала очікування: загадка – достойна, героїні – цікаві, поліція – задовбана, але симпатична, діалоги – розкішні, авторські репліки «за кадром» ¬– стримано-іронічні. Коротше, дуже добре¬. Кому підходять: любителям іронічних англійських провінційних детективів. Якщо вам сподобався «Клуб убивств по четвергах» від Річарда Османа, ця книга теж піде за милу душу. Якщо ви любите Агату Крісті саме за настрій милих англійських містечок – це саме воно. Втім, зважайте, що детективи Агати Крісті в абсолютній більшості своїй герметичні – від початку задано обмежене коло людей, з яких траплятимуться і жертви, і вбивці, а от у Роберта Тарагуда цієї герметичності немає (детектив все одно класнючий). Так що я собі явно надибала нову серію детективів для релаксу і любителям саме такого чтива однозначно раджу.

Скільки б я не читала книг, але "спокійні детективи" - це моє) Дуже моє) Хоч під морозиво, хоч під чай з цукерками, хоч і просто під аромат квітів. "Завернувши зі стежки у сквер з гойдалками й гірками, Джудит угледіла зграйку голубів, які ліниво дзьобали щось на землі. " Бісові пернаті", - подумала вона, розганяючи велосипед; з широкою усмішкою, яка розквітала в неї на обличчі, Джудит помчала просто на них . На повному ходу в'їхавши у зграю, вона з криком: " Голуби, АНУ ГЕТЬ!" розігнала птахів, які з туркотом злетіли в повітря ." Якщо ви думаєте, що мова піде про якусь бешкетну підлітку, то ви дуже помиляєтеся. Цій дівчинці 77 років і вона вирішила розібратися зі вбивством свого сусіди. Але виявилося, що вбивство не одне, тому, розплутуючи клубок, вона заприязнилася ще з двома неординарними жіночками, які стануть її подругами, та буде співпрацювати з працівницею поліції. Так що у спокійному англійському містечку Марлові з'явиться свій кримінальний клуб і я думаю, що ця справа виявиться першою, але точно не останньою. Ці жінки, подолавши кожна свою фобію, засяяли, наче справжні зірки, зірки розслідувань. Тому з нетерпінням чекаю на продовження! Тим більше, читаючи про таких активних дам, відчуваєш, що межа старості лише у наших головах і здоров'ї. Рекомендую поціновувачам цього жанру, якщо ж ви любите "гарячіше", можливо, буде нуднувато.