Важка кривава книга. Бачила купу гарних відгуків, та мені вона не відгукнулась, занадто темна книга. До кінця книги так і не відкрилась таємниця походження Жинь. Важко читати, особливо враховуючи в яких умовах ми зараз живемо🙈

Дуже-дуже нудна... Історія про підлість. Читала і чекала, коли ж головна героїня буде покарана. Мерзенна особа.

В "Маковій війні" є те, за що я найбільше ціную художню літературу - вона здатна викликати емоції. Ти не просто перегортаєш сторінки, ти разом з героями переживаєш гнів, страх, розпач, надію і біль. І повірте, це не просто слова. Навіть найчерствіша людина не зможе з байдужістю читати про наслідки воєнних злочинів, вчинених однією країною проти іншої, тим паче коли усвідомить, що ці події мають реальне історичне підґрунтя та є частиною трагічної історії Китаю. Це історія про шістнадцятирічну дівчинку Жинь, яка втратила батьків, над якою знущались і яку зневажали, але всупереч зневазі, всупереч соціальній нерівності, вона докладає всіх зусиль, щоб вступити в Сінеґард - найпрестижнішу військову академію. Її шлях сповнений несправедливості і болю. Сповнений ворожнечі і дружби, зради та помсти. Тут є істоти здатні приймати подобу найдорожчих вам людей, істоти, що прагнуть увірватись у світ людей і знищити все живе, хранителі воріт, які стоять на межі реальності та хаосу, не дозволяючи цьому жаху вирватись назовні. Ця книга про важливі і болючі теми - про соціальну нерівність, расову ієрархію, геноцид, про ненависть і втрату моралі. Це захоплива історія, яку хочеться читати і яка не дасть про себе забути.

Четверта книга авторки, яку я читала і на яку я покладала великі надії, і вони 100% виправдалися. Неймовірне академічне фентезі в стилі дарк академії. Атмосфера Оксфорда передана чудово, я ніби сама гуляла тими вуличками, Кафе, бувала в тих класах, водночас сюжет, який не дає занудьгувати ні на секунду. І нехай хтось каже, що книга занадто складна, та мені так не здалося, хоча я не маю жодного відношення до перекладу, мені було неймовірно цікаво читати кожен рядок та зноску. Я дуже прониклась героями, їхньою метою, і хоч про методи головного героя можна сперечатися довго, я можу сказати, що було дуже цікаво за ним спостерігати. Ну і звісно ж в стилі авторки фінал, який розтрощив моє серце та історія яка залишиться в ньому назавжди.

Приголомшливе завершення трилогії, напруга, інтрига, все настільки на межі, що перезоплює подих, поки читаєш. Цей фінал просто розтрощив моє серце, але водночас я не могла б уявити нічого іншого. Авторка знов доводить свою не ймовірність, а ця Трилогія залишиться моєю найулюбленіших ще надовго, я впевнена.

Неймовірна історія, неймовірна, дуже якісно написана книга, настільки ж морально важка, наскільки неймовірна. Те як пише автор, скільки сеансів закладає у свої книги, це викликає захоплення, дуже мало читала книг, які б настільки мене вразили як ця.

Неймовірна трилогія, яка не романтизує війну, а показує її з усією жорстокістю, жахами, воєнними злочинами та наслідками не тільки для цивільних, а і для самих військових. Фінал саме такий, яким і мав би бути. Але мені не сподобалось те, як Жинь прийшла до такого рішення. Бо всіх смертей в 3 книзі могло просто не бути. Єдине, що прям вибісило в цій книзі - злив Тріади. Це було дуже швидко і якось навіть посумувати не встигла, хоча люблю Дадзі і Дзяна. Але менше з тим, ця трилогія - одна з найулюбленіших історій.

Якщо перша книга була про те як мирне життя підлітків охоплюють всі можливі жахи війни, то друга книга більше про травми, які залишила персонажам ця війна, про зради, про рішення та їхні наслідки, про вибір, бо коли ти ледь не найпотужніша зброя у світі, то маєш обрати кому вірити і за кого воювати. Ця книга - постійна емоційна гойдалка, де вас, разом з Жинь, носить зі сторони в сторону, допоки ви не знайдете якір. І сліз не було, але щось мене тримало до останньої сторінки.