Ніл Ґейман

Класика, я не можу оцінити менше чим на 10.

Дуже, ну дуже складна книга, але варта того, щоб хоча б один раз прочитати. Це лише моя думка.

багато гумору та іронічного стьобу над біблійними сюжетами, багато моментів "роботи" раю та пекла, двоє колег і невипадкова випадковість через яку їм доводиться (вкотре) рятувати світ.

сюжет розповідає про янгола і демона, які співпрацюють з самого створення світу. світу до речі скоро має настати кінець, якщо тільки вони цьому не зарадять. тож кроулі та азірафаїл починають робити всілякі "свої" штучки аби уникнути армагедонну. персонажів в якийсь момент стає дуже багато, вони ніби і потрібні, а ніби і ні. якісь відьмоборці, монахині-сатанистки, багато-багато дітей, інопланетяни, атлантида, відьми, янголи, демони, одним словом — хаос. цілий калейдоскоп в якому розповідь постійно перестрибує з одного на інше, і через це доволі важко слідкувати за головною лінією.

з хорошого: гумор і сама задумка. в передвісниках так багато якихось своїх жартів і комедійних ситуацій (взяти хоча б демона який обожнює свою машину і залякує рослинок). задумка мені теж дуже сподобалась, рай і пекло які прагнуть знищити одне одного, і тільки двоє якихось незначних рядових хочуть зберегти крихкий мир який тримали на своїх плечах 6 тисяч років. загалом здається що всі навколо (крім кроулі та азі) сприймають людей і землю лише як ресурс, а сина диявола лише як каталізатор апокаліпсису.

можливо, якби я не дивилась серіал, то книга сподобалась би набагато більше. але для мене це той випадок коли екранізація в рази краще, вона легше описує всі ці деталі і персонажів, більш атмосферна та і загалом в ній між персонажами є хімія і багато взаємодії, чого в книзі мені не вистачило.

Якщо апокаліпсис, то тільки такий!)
Це чи не єдина книга, яку я перечитувала, адже «Добрі передвісники» - неймовірні!
Тандем талановитих англійських письменників виклав власне оригінальне бачення Біблійного сюжету про кінець світу. Антихрист на землі. Саме він викличе чотирьох Вершників Апокаліпсису та почне велику фінальну битву між янголами та демонами. Кому вдасться зупинити кінець світу: мисливцю на відьмі, відьмі чи може янголу та демону, які за століття стали справжніми друзями та щиро полюбили землю.
Поєднання стилів Пратчетта та Геймана – то справжня любов. Книга сповнена пратчеттівського гумору та іронії, гейманівської фантасмагоричності.
Герої закохують у себе. Легко впізнаваним є персонаж Смерть, що не оминув своєю присутністю мабуть жодної книги Пратчетта.

Хоч я й не фанат фантастики, ця книга справді потужна) Автори вміло створили атмосферу, що не дає зосередитись навіть звичним реаліям. Історії, як-от «Касандра» та «Місячний лабіринг», залишають сильне враження.

Одразу треба зрозуміти і закарбувати в голові,що ця книга не є повною правдою підтвердженою фактами доказами і так далі. Сам автор пише що додав прикрас до історій в цій книзі. Та у що вірити а у що ні-вирішувати вам.

Книга про богів,про дев'ять світів,про події до початку і пісня,про творення і руйнування.

Тут немає певного сюжету,є просто історіє. Є розповіді які показують що було до нас,що буде після нас,і про те,що є зараз,але невидиме нашому оку.

Якщо ви знайомі з такими іменами як Одін,Тор,Локі,то будьте готові що те,що ви про них знаєте-лише поверхня того шару загадковості який є насправді.

Будьте готові до нової,іншої інтерпретації творення світу,всього живого,існуючого і не існуючого.

Мені сподобалося,і я сто відсотків перечитуватиму. Це прекрасна книга для тих,хто хоче з легкістю познайомитися ближче з Скандинавією.

Не найкраща робота Ніла Геймана,я люблю його більш неординарним,але без перебільшення легендарна.

Гейман дуже дивний, у хорошому розумінні. Тому він до вподоби далеко не всім. Але мені він сподобався. Пише дуже незвично, безліч міфологічних фішок та емоційних підтекстів. Сама історія розмазала мене як олію на хліб і проковтнула. Оповідання про дорослішання, дружбу, родину.
Негаразди які випадають на долю дитини та висновки хлопчика переживаючи їх. Книга від імені чоловіка, який повернувся до свого міста дитинства і сівши на лавку біля "океану", надається спогадам.

Історія про "хлопчика який вижив" і мова не про Поттера) Хлопчик на ім'я Ніхто, дивом уникнув смерті. Серія вбивств в якому загинули його мама тато і сестра. І так сталося, що для хлопчика будинком став цвинтар, батьками привидами, а друзями, з часом, книги. Але зло не дрімає, і вбивця сім'ї все ще шукає Ніхто, щоб завершити почате. У житті хлопчика з'являються і живі персонажі, завдяки яким він знайомиться зі світом поза цвинтарем.

Книга сподобалася. Я зрозуміла чому її позначають як "сучасна історія Мауглі", дійсно схожість є. Гейман, з властивим йому вмінням, чудово описує потойбічне життя, вплітаючи сюди міфологічні поняття. У деяких місцях книга може здатися нудною, але дуже швидко "щось відбувається" і ти не зупиняєшся.

Тінь. Звичайний чоловік який перебуває за гратами,через нанесення важких тілесних ушкоджень,за гарну поведінку вже через три дні готується вийти достроково. Його вдома чекає люба дружина,з якою він як тільки є нагода розмовляє,і бачиться. При останній розмові,вона повідомляє що вже його чекає,і готується,разом з його найкращим другом,до зустрічі.
Залишається два дні,Тіньь викликають до завідуючого,у чоловіка погані передчуття,але такого він уявити не міг. Його випускають раніше....бо його дружина загинула в аварії.

Тінь не одразу розуміє що до чого,виходить і прямує до аеропорту, звідки має потрапити додому. Та чомусь все йому заважає,то не встигає на рейс,то плутають місця і підсажують до дивного чоловіка,але Тінь вже в літаку і то добре.
Чоловік на сусідньому кріслі веде себе дивно,звідкись знає ім'я Тіні,його ситуацію з дружиною,і в цілому те,що незнайома проста людина знати не може. Представився незнайомець як містер Середа,і запевнив чоловіка що віднині він його наймає на роботу.
Що за робота? Хто є містер Середа? І хто є сам Тінь? Відповіді в книзі😉
✨✨✨✨✨✨✨✨✨✨✨✨✨✨
Одна з найвідоміших,якщо не наааайвідоміша, робота Ніла Геймана,а дійшла я до неї тільки тепер. Для мене відкрилася нова грань генія бо порівняти "Американських богів" з "Океаном в кінці вулиці" або "Зоряним пилом" неможливо. Спільне одне- автентичність автора і його любов до того що він робить.

Історія незвичайна,місцями незрозуміла і дуже важка бо автор зачепив все можливе і неможливе. Всі...добре,ну мааайже всі міфології в одній книзі. Дуже багато відсилок до самих міфів,релігії,історії що захоплює так,що ти не можеш зупинитися. От про що я шкодувала,так це про те,що не створила дошку,як у агентів фбр щоб нитками проводити зв'язки і підписувати яке сучасне ім'я якому богу належить😂

Мені подобається стиль Геймана його подачею інформації,як він може одного і того ж персонажа як звеличити так і знехтувати ним же,будь то бог чи звичайна людина.

Ще дуже давно я подивилась мультфільм "Кораліна у світі кошмарів" 2009 року випуску і з тих пір обожнювала дивитись його кожної осені. Такий він страшний, атмосферний та дуже цікавий. До минулого року я навіть не знала що цей мультик знятий по дитячий повісті, тому ось нарешті дібралась її прочитати.

Читання було дуже осіннє і атмосферне. Кораліна така хоробра і цікава дівчинка. Коли моя Кароліна доросте, то ми обов'язково і прочитаємо цю книгу і подивимось разом цей мультик. Мультфільм дійсно моторошний і місцями страшний, тоді як в книзі я такого не відчувала, хоча візуалізувала і мені було неспокійно за Кораліну.

Ця повість несе багато важливих сенсів. Про розуміння між батьками і дітьми, про довіру до незнайомців, бажання кращого життя і те, що вихід можна знайти із будь-якої ситуації. Книга мені дуже сподобалась і повернула в той час, коли все було легко, просто і так цікаво. А оформлення просто чудове, особливо малюнки. Раджу усім звернути увагу на неї для прочитання восени🍁

Це не просто комікс, а справжня поема в картинках, що занурює читача у вишуканий світ снів, кошмарів та міфології.

Ґейман створює складну і багатошарову історію, де переплітаються міфи, філософія та психологія. Кожна сторінка насичена деталями, які розширюють наше розуміння сну та його ролі в житті людини.

Пісочний чоловік, або Морфей, – це не просто абстрактна концепція, а повноцінний персонаж зі своїми страхами, мріями та почуттям відповідальності.

Комікс змушує задуматися про сенс життя, природу реальності та силу людської уяви.

"Пісочний чоловік" – це шедевр коміксів, який обов'язково варто прочитати кожному, хто цікавиться світом мистецтва і літератури. Це книга, до якої можна повертатися знову і знову, відкриваючи для себе нові грані.

На мій запит "щось про дружбу, з загадкою і гумором, але без страшного і несправедливого" котик Саша вручила мені цю книгу зі словами: "Там з самого початку вбивають всю родину маленького хлопчика, але далі смішно, чесно!" Я трохи отетеріла від такого опису, бо вбивство всієї родини на початку книги не те що би підходило під мій запит, як мені здалося. Але книгу я взяла. Як і сказала котик, на перших же сторінках відбулося вбивство, а далі це: "Він спускався навсидячки, гепаючись із однієї сходинки на іншу м'якими сідничками». Не так уже і страшно) Після цієї фрази стало зрозуміло, що занурення у драму не буде, а розвиток полій буде стрімким і несподіваним.

В книзі є дійсно дружба, цікаві і незвичні пригоди, таємниця, яку треба розгадати і життя сповнене непередбачуваних поворотів. Наприкінці було навіть шкода, що книга закінчилася, настільки зворушливий був фінал.

Моя щира порада – не читайте вступне слово Маргарет Етвуд на початку книги. Бо вона там спойлерить основну розгадку таємниці, яку читач має дізнатись лише наприкінці книги. Тож якщо ви любите загадки, не псуйте собі задоволення. Прочитаєте вступне слово після завершення книги.

Підійде і підліткам і дорослим. Чудова книга, щоб відволіктись і поринути в дивовижний світ між життям і вічністю, цікавий і сповнений пригод.