Це по-справжньому особлива збірка малих літературних форм від автора бестселерів "Американські боги", "Кораліна", "Небудь-де", "Зоряний пил" та інших - Ніла Ґеймана. У ній майстерно і часом несподівано переплетені фантастичні світи і прозаїчна реальність, хтивість та платонічне обожнювання, мінливість людського життя і столітня незмінність людських же слабкостей, дитяча наївність та дорослий цинізм, "біла" поезія та моторошні казки - такі собі сплески ідей у затуманених дзеркалах свідомості. "Дим і Дзеркала" - це своєрідна некваплива та довірлива бесіда з цікавим і мудрим співрозмовником, який знає безліч історій і готовий щедро ділитися ними. І дружня порада - в жодному разі не пропускайте передмову.
Дим і дзеркала. Короткі оповідання та ілюзії
Автор
Ніл Ґейман
Опис
Враження читачів
Ця книга була моїм знайомством із творчістю Ніла Геймана і можу вважати його цілком вдалим. У ній зібрані оповідання, написані в різний час та з різною метою. Проте всі їх обʼєднує фантастична складова. Дивно й цікаво було читати оповідання прямо у вступному слові, але воно мені, до речі, було одним із найкращих, і, як на мене, могло б і в роман перерости.
Найгірше сприйнялися оповідання повʼязані зі світом Лавкрафта, оскільки я ще не знайома з творчістю автора й узагалі не розуміла відсилок до неї.
Однозначно читатиму Геймана ще. Наступні на черзі «Кораліна» та «Американські боги».
Найгірше сприйнялися оповідання повʼязані зі світом Лавкрафта, оскільки я ще не знайома з творчістю автора й узагалі не розуміла відсилок до неї.
Однозначно читатиму Геймана ще. Наступні на черзі «Кораліна» та «Американські боги».
Збірки оповідань, хай навіть, як у цьому випадку, від одного автора, далеко не завжди виходять рівними. Ось й “Дим і дзеркала” містить як неймовірні твори, просто шедевральні, так й досить посередні. Нерідко так буває з всілякими The Best та Greatest Hits музичних виконавців, особливо таких, що мають тривалу історію - з часом неодмінно змінюється стиль та манера виконання, тому щось подобається більше, а щось трохи менше. Проте не забуваймо, що “посередні” оповідання у виконанні Геймана можуть бути для когось вершиною творчості)Як завжди у Геймана, це не просто фентезі - розповіді порушують серйозні питання, залишають по собі насичений посмак. Рекомендую - в цілому, навіть зважаючи на певну нерівність компіляції, менше, аніж на 8 з 10 книга не заслуговує.