Я не очікувала від книги нічого особливого й була майже впевнена, що вона мені не сподобається. Але, на диво, вона виявилася дуже класною. Хоча сюжет доволі передбачуваний (що властиво для такого жанру), проблеми, з якими зіткнулася сім’я персонажів, здалися мені реальними та правдоподібними, як і способи їх вирішення.
З назви може скластися враження, що книга буде зосереджена на якійсь собаці, але насправді ця тема займає лише чверть сюжету. Для мене це не стало недоліком.
Анонім
Собаки мене переслідують) На щастя, лише у книгах. І мушу вас запевнити, це дуже хороші собаки. І коти теж. Хоч вони між собою і не дуже ладеають)
Про що? Про життя собак, котів і ...людей. Отже, жив собі лабрадор Кленсі, якому спочатку не щастило з господарями, аж доки вони з Джеєм Бі не знайшли одне одного. Щоправда, до господаря була додатком кішка, то ж треба було миритися. Але Кленсі таємно прагнув її позбутися. Так, про всяк випадок.
"Собаці потрібні не тільки черевики, які можна погризти, та миска з кормом. Без людини, свого хазяїна, ми губимося. І ми абсолютно точно розпізнаємо нашого господаря — це саме той, хто готовий любити нас безумовно. Звісно, я подобався всім своїм хазяям, бо я прекрасний собака, але ніхто з цих людей не відкрив мені свого серця."
А враховуючи, що характери собаки та господаря
були схожі своєю лагідністю, то і різні, скажімо так, не зовсім розумні люди намагалися використати Джея на повну. Але, на щастя, серед різноманіття людей, собак, котів та інших розумних істот ми можемо спостерігати прояви справжньої дружби, любові та кохання, то ж усе закінчиться справедливо.
Це весела, але водночас зворушлива історія, побачена очима собаки, який і розповів її нам.
Я не впевнена, що існують такі люди як Джей Бі (це просто ангел), але, якщо справді вони є, то хотіла би з ними познайомитися. Можливо, їхні чесноти передаються повітряно-крапельним шляхом? А якщо ні, то буду просто мріяти про це)
Анонім
Ця книга примушувала мене сміятися і плакати, дивуватися та співпереживати. Я розумію, що нічого такого і є нелогічності, але, Боже ж мій, яка вона мила!
Про що? Про життя собак. І хто сказав, що лише у кішок 9 життів? Можливо, це не так... Або - не зовсім так)
Отже, розповідь ведеться від імені собаки, який народився безхатченком, безродним волоцюгою, якого, разом з братами і сестрами, мати вчила виживати. А потім з'явилися люди.
"Тож, подумав я, світ значно складніший, ніж очікувалося. Справа не в Мамі, не в тому, що ми, цуценята, ховалися від людей і гралися в трубі. Усе життя змінюють якісь важливіші події — ті, якими керують люди.
Тільки в одному я помилився. Тоді ми про це не знали, але згодом я і Швидкий зустріли нашу Сестру."
І життя цуценяти змінилося: він познайомився з іншими собаками та іншими людьми. І люди, і собаки виявилися різними - від благородства до брутальності. І йшов наш пес своїм шляхом аж доки не зустрів свою людину. І тоді він зрозумів, яка ж була мета його такого довгого і дивного життя.
Звичайно, книга написана людиною, тому не може вважатися достовірною))) Але деякі описи точно змушують нас замислитися, чи правильно ми реагуємо на дії собак, чи не є наші команди та почуття незрозумілими для них. Мені сподобалося. Дуже.
Анонім
