З любов`ю від Кленсі. Щоденник хорошого собаки

Собаки мене переслідують) На щастя, лише у книгах. І мушу вас запевнити, це дуже хороші собаки. І коти теж. Хоч вони між собою і не дуже ладеають)

Про що? Про життя собак, котів і ...людей. Отже, жив собі лабрадор Кленсі, якому спочатку не щастило з господарями, аж доки вони з Джеєм Бі не знайшли одне одного. Щоправда, до господаря була додатком кішка, то ж треба було миритися. Але Кленсі таємно прагнув її позбутися. Так, про всяк випадок.

"Собаці потрібні не тільки черевики, які можна погризти, та миска з  кормом. Без людини, свого хазяїна, ми губимося. І ми абсолютно точно розпізнаємо нашого господаря — це саме той, хто готовий любити нас безумовно. Звісно, я подобався всім своїм хазяям, бо я прекрасний собака, але ніхто з цих людей не відкрив мені свого серця."

А враховуючи, що характери собаки та господаря
були схожі своєю лагідністю, то і різні, скажімо так, не зовсім розумні люди намагалися використати Джея на повну. Але, на щастя, серед різноманіття людей, собак, котів та інших розумних істот ми можемо спостерігати прояви справжньої дружби, любові та кохання, то ж усе закінчиться справедливо.

Це весела, але водночас зворушлива історія, побачена очима собаки, який і розповів її нам.

Я не впевнена, що існують такі люди як Джей Бі (це просто ангел), але, якщо справді вони є, то хотіла би з ними познайомитися. Можливо, їхні чесноти передаються повітряно-крапельним шляхом? А якщо ні, то буду просто мріяти про це)