Мені до біса сподобалось.
✨Знаєте, я вже дуже балувана, не часто трапляється таке що от прям розпирає від книжки. Тут все склалось як треба, я навіть пробачила автору описи батальних сцен.
✨Тож що перед нами?
Перед нами початок масштабного циклу з 7 книг у жанрі наукової фантастики із замахом на космооперу.
✨Події відбуваються на Марсі, головний герой – Дерроу вже три роки працює пекельним дайвером на шахті, пів року тому він одружився, йому 16.
✨Головний герой належить до касти Червоних – по факту рабів, які важко працюють за їжу і живуть під землею. Їхня тривалість життя не перевищує 40-50 років.
✨Червоні гарують у шахтах заради великої мети – видобутку гелію-3 без якого неможливе тераформування Марсу, бо мільйони людей, не таких сильних та відважних як Червоні, чекають можливості оселитись на планеті. Таку легенду просуває Суспільство.
«Суспільство – це найвища ланка еволюції, єдина відповідь».
✨Простими словами – це імперія.
Імперія із чітким кастовим поділом, настільки чітким, що кожна каста має колір, не лише колір вбрання, а буквально біологічний колір.
«Сірі солдати нишпорять по містах, забезпечуючи порядок і покору ієрархії. Білі контролюють суди та відповідають за ідеологію. На Рожевих — царина насолоди та обслуга високих Кольорів. Срібло рахує гроші, маніпулює фінансами та логістикою. Жовті вивчають ліки й науки. Зелень розробляє технології. Сині літають між зірками. Мідні розвʼязують бюрократичні питання. Кожен Колір має своє призначення.
Кожен Колір так або інакше підтримує Золотих».
Перехід із касти в касту неможливий.
✨Дерроу не ставить собі екзистенційних питань, не прагне глобальних змін, він молодий, запальний та закоханий, але ж він головний герой, тому буквально на 50 сторінці нас очікує доволі передбачуваний плот твіст з якого і почнеться його шлях.
✨Фактично, перша частина – це вступ, ми знайомимось з головним героєм, світоустроєм та лором майбутньої саги. Дерроу не руйнує систему й не очолює революцію проти режиму (ще 6 книг попереду, не забувайте).
✨Щоб піти проти системи треба стати кимось, вибитись в люди. Опустимо момент з переходом до іншої касти, бо наш герой опиняється на таких собі Голодних іграх в стилі Римської імперії (це навчання в них таке, все складно.)
І Дерроу вчиться. Вчиться будувати стосунки, всередині спільноти, бути її частиною, відрізняти правду від брехні, грати по правилах та порушувати їх, врешті решт вчиться бути лідером. Здобуває він і більш практичні навички, як от виживання в екстремальних умовах, орієнтування на місцевості, тактиці, стратегії та бойовим мистецтвам.
Словом, автор закладає хорошу базу і в прискореному темпі влаштує персонажу школу життя, бо це все йому знадобиться у наступних частинах.
✨Дерроу мені сподобався, люблю я, знаєте, морально сірих персонажів з травматичним минулим.
Його дії та рішення подекуди викликали в мене щире захоплення і було важко повірити, що це той самий хлопчик якого ми зустрічаємо на початку книги. Я не назвала б його генієм, але він хитрий, метикуватий, швидко вчиться та реагує на подразники. А ще оточує себе правильними людьми, коротше, лідерські якості присутні.
✨І наостанок. По рівню епічності та плот твістам навіть Фонда Лі бере пачку дзиґарів, міцне хмільне літрове та відходить від Пірса Брауна на перекур.
Це було прям дуже харашо, думаю, сусіди чули мої «ОГО!» о другій ночі.
Небо, коли там друга частина?
▫️«Це гра, в якій має перемагати гідний, а завжди перемагають ті, хто народжений для перемоги. Цим вони утримують ієрархічні стосунки. Цим вони змушують нас постійно прагнути кращого й ніколи не замислюватися про зміни»
Події відбуваються на Марсі через 700 років після колонізації людством інших планет Сонячної системи. Ієрархія в суспільстві поділена за кольорами: Золоті правлять, а Червоні – це найнижчий клас, що працює в шахтах, добуваючи гелій-3 для тераформування планети 🫢
Дерроу – шістнадцятирічний Червоний, шахтар під поверхнею Марса. Він вірить, що його народ жертвує собою заради майбутнього людства. Він має сім’ю, кохання, сенс життя ❤️🩹
Але коли правда розбиває його світ, Дерроу залишається тільки одне – знайти спосіб змінити жорстокий порядок цього світу. Він більше не хоче бути пішаком у грі могутніх…
▫️«Бачиш? Це саме те, чого я не розумію. Якщо я хороша людина, то чому мені так кортить робити погані вчинки?»
Це не просто книга, це цілий космічний всесвіт, що вразив мене з перших сторінок масштабністю, динамічністю та інтригуючими поворотами, а також поєднав в собі наукову фантастику та антиутопію 🫣
Світ, створений Пірсом Брауном, жорстокий, захопливий та реалістичний. Кожен момент подорожі Дерроу – це випробування, перемоги і втрати, що змушують переживати разом з героєм 🤫
Що цікаво, книга піднімає важливі соціальні питання про справедливість та рівність. Це не просто екшн чи драма, а історія, що змушує замислитися про важливі моральні вибори 🤔
Звісно, це лише початок великої історії, і я вже з нетерпінням чекаю на продовження, адже, я впевнена, попереду ще багато захопливих подій 😱
«Червоне повстання» ⚜️🚩🐺
10 ґолден піксі з 10
Людство вирвалося від тиранії Землі.
Людство панує в галактиці.
Але люди ніколи не змінюються.
Десь глибоко під землею Марса, тяжко працюють, добуваючи гелій-3, необхідний для завершення терраформування планети - червоні. Найнижчий прошарок цього людства.
Наш головний герой - Червоний (ну і він буде повставати, ясно ж?)
Це жорстоке місце, де вже в 35 років, ти стаєш старим як дід. Де гадюки мріють відкласти свої яйця в животі якогось необачного робітника, бо там тепліше. Де єдиним способом вибратися із безвихідної ситуації в шахті - є відтяти собі кінцівку серпом женця. Де за їжу, потрібно торгувати своїм тілом (ну як за їжу, хоча б за шматок хліба). Де гравітація така слабка, що для того аби зламати шию повішеному, рідним дозволяють тягнути його донизу.
Над усим цим стоїть Суспільство. Головним правилом якого є послух, повага, жертовність та ієрархія.
Основу Суспільства складають Золоті. Бездоганні люди з розумом Ейнштейна, силою Геракла, красою Афродіти та владою Цезаря.
Але чи бувають бездоганні люди?
«Люди не створені рівними: ми всі це знаємо. Є середні. Є й видатні. Є потворні. Є вродливі. Цього не було б, якби ми всі були рівними.»
Найголовнішим в цій історії для мене було те, що це неймовірно швидко (хаха), весело та з величезним розмахом, ну й звісно те, як деякі події та ідеї відгукуються в голові, в цих сучасних умовах (і це іноді було боляче).
І це найслабша книга в серії(!)
Я звісно слоу рідер, це моя особиста проблема, але ця історія має і може читатися супер швидко. Екшн в моменті взагалі не дасть покласти книгу вбік. І хоча головний герой багато кого бісить, і звісно ж присутній омериканський пафос і «обраність» гг, тут багато другорядних персонажів, які з легкістю витягують цей драйв.
Мені дуже імпонує, коли використовується Римська імперія для естетики (цікаво, чи може вже Римська імперія вважатися моєю Римською імперією?) і тут цього багато, як мінімум в назвах, іменах та згадках історії.
Класова «кольорова» система цікава та багатогранна, бо навіть в кожного кольору є свої підкольори.
Тут повно відсилок та великоденок (які я для себе так визначив, по факту мабуть то не так 😅), і всього одна!! зноска на весь текст.
В цілому, моментами мені згадувались і фільми «Троя» та «Виживший» (сподіваюсь це не спойлер), ігри Cyberpunk 2077 та Command and conquer і God of war.
Вас чекає чистий фан, масштабна історія, зі зрадами, пафосом, несправедливістю, жорстокістю і звісно ж повстанням та золотом із кровʼю.
«Break the chains» як то кажуть.
Ну і ще кажуть «Rise»
Містер Пірс Браун, ю хев май атеншн
