Мені до біса сподобалось.
✨Знаєте, я вже дуже балувана, не часто трапляється таке що от прям розпирає від книжки. Тут все склалось як треба, я навіть пробачила автору описи батальних сцен.
✨Тож що перед нами?
Перед нами початок масштабного циклу з 7 книг у жанрі наукової фантастики із замахом на космооперу.
✨Події відбуваються на Марсі, головний герой – Дерроу вже три роки працює пекельним дайвером на шахті, пів року тому він одружився, йому 16.
✨Головний герой належить до касти Червоних – по факту рабів, які важко працюють за їжу і живуть під землею. Їхня тривалість життя не перевищує 40-50 років.
✨Червоні гарують у шахтах заради великої мети – видобутку гелію-3 без якого неможливе тераформування Марсу, бо мільйони людей, не таких сильних та відважних як Червоні, чекають можливості оселитись на планеті. Таку легенду просуває Суспільство.
«Суспільство – це найвища ланка еволюції, єдина відповідь».
✨Простими словами – це імперія.
Імперія із чітким кастовим поділом, настільки чітким, що кожна каста має колір, не лише колір вбрання, а буквально біологічний колір.
«Сірі солдати нишпорять по містах, забезпечуючи порядок і покору ієрархії. Білі контролюють суди та відповідають за ідеологію. На Рожевих — царина насолоди та обслуга високих Кольорів. Срібло рахує гроші, маніпулює фінансами та логістикою. Жовті вивчають ліки й науки. Зелень розробляє технології. Сині літають між зірками. Мідні розвʼязують бюрократичні питання. Кожен Колір має своє призначення.
Кожен Колір так або інакше підтримує Золотих».
Перехід із касти в касту неможливий.
✨Дерроу не ставить собі екзистенційних питань, не прагне глобальних змін, він молодий, запальний та закоханий, але ж він головний герой, тому буквально на 50 сторінці нас очікує доволі передбачуваний плот твіст з якого і почнеться його шлях.
✨Фактично, перша частина – це вступ, ми знайомимось з головним героєм, світоустроєм та лором майбутньої саги. Дерроу не руйнує систему й не очолює революцію проти режиму (ще 6 книг попереду, не забувайте).
✨Щоб піти проти системи треба стати кимось, вибитись в люди. Опустимо момент з переходом до іншої касти, бо наш герой опиняється на таких собі Голодних іграх в стилі Римської імперії (це навчання в них таке, все складно.)
І Дерроу вчиться. Вчиться будувати стосунки, всередині спільноти, бути її частиною, відрізняти правду від брехні, грати по правилах та порушувати їх, врешті решт вчиться бути лідером. Здобуває він і більш практичні навички, як от виживання в екстремальних умовах, орієнтування на місцевості, тактиці, стратегії та бойовим мистецтвам.
Словом, автор закладає хорошу базу і в прискореному темпі влаштує персонажу школу життя, бо це все йому знадобиться у наступних частинах.
✨Дерроу мені сподобався, люблю я, знаєте, морально сірих персонажів з травматичним минулим.
Його дії та рішення подекуди викликали в мене щире захоплення і було важко повірити, що це той самий хлопчик якого ми зустрічаємо на початку книги. Я не назвала б його генієм, але він хитрий, метикуватий, швидко вчиться та реагує на подразники. А ще оточує себе правильними людьми, коротше, лідерські якості присутні.
✨І наостанок. По рівню епічності та плот твістам навіть Фонда Лі бере пачку дзиґарів, міцне хмільне літрове та відходить від Пірса Брауна на перекур.
Це було прям дуже харашо, думаю, сусіди чули мої «ОГО!» о другій ночі.
Небо, коли там друга частина?