Виродок.Провина

Першою книгою січня я взяла продовження «Виродка». Це був чудовий початок читацького року. Якщо в першій частині скло було вперемішку з сарказмом, то в другій книзі скло приправлене ще й голками. Я буквально сиділа зарьована і не могла продовжити читати, відкладала книгу та знову за неї бралась. Знову плакала. А мене розвести на сльози зараз дуже важко.

З продовженням у мене змінилась думка про персонажів. Адже вони і самі показали більше себе, розкрили секрети і глибинне я. Джон став мені трошки менше подобатись через своє ставлення до Грея, Грей наче повинен був розлютити, але мені його дуже шкода, а Волтер з садиста став для мене розгубленим істеричним дитям, яке не знає, що робити зі своїм життям.

Хочу зазначити, що у Світлани дуже гарна побудова тексту, вчасні і доречні речення та подача інформації. Мені це ще в першій частині сподобалося. Поки з українських авторів квірліту обидві книги Світельської стоять для мене в топі. Дуже чекаю наступні книги циклу і ще одну історію Світлани.

Тут всі персонажі неоднозначні, насправді. Більше розкрились мотиви Грея. Я не виправдовую вчинків жодного з персонажів, проте стає більш зрозуміло, чому вони поводяться саме так, як поводяться.

Ця частина більше скляна і менш тригерна.

«Виродок. Провина» Світлана Світельська
Кондор, 202, 352 стор.
★★★★★

Ну що можу сказати, друга частина мені подобається значно більше. Це перша книга, яка викликала в мене такі емоції і довела мене до сліз🥺

В цій книзі життя Еріка в тілі Джона продовжується, але вже в більшій присутності Грея Шоу. В кінці першої книги він мені дуже подобався як особистість, а от вже в другій починаєш розуміти, що в нього секретів не мало. В середині книги починають розповідати його історію з минулого разом з Ноа. Я знала, що його історія закінчується трагічно, але ж не знала як саме. Коли читала останні абзаци їхньою історії на мене нахлинули бурхливі емоції, як же це було сумно, я думала там буде інший розвиток подій, але вже як є😢.

Після цієї історії багато чого розкривається про Грея і його “улюблену” сімʼю, та ще й такого, що в голові не вкладається, хоча це на пряму не говориться, але це моє припущення і я думаю воно буде правдиве. І якщо так то це робить Грея не дуже позитивним персонажем, хоча хто знає, попереду ще 2 книги.

Що до самого Джона. Радує душу, що в нього по трошки все налагоджується, а все через те, що Волтера не має поряд. І хоч він має повернутись, але це не зараз. Джон гарно проводить час з Греєм, хоч в нього не виходить його розвести на близькість😂 вони разом виглядають щасливо, але дуже цікаво подивитись на їхні відносини після того, як Джон дізнається всю правду про Шоу, а там її не мало, повірте, я багато про що ще не написала😒.

Про Волтера сказати щось важко, добре що він далеко і пробує вилікуватись, надіюсь в нього це вийде, але судячи по останнім рядкам книги можна навіяти багато різних думок, які вже розкриються в інших частина. Дуже цікава ще ситуація з його сном, яка ще й якимось чином торкнулася і Джона, але про це не розкажу🤫

Тому з нетерпінням чекаю 3 частину, вона називається Одержимість, дуже цікаво, вже будуються якість теорії на рахунок цієї книги, адже в останній главі 2 книги Волтер з психологом це обговорює тому думок багато, а всі теорії вже спростуються в подальших частинах🤗