Казка, яка зачаровує з першої сторінки, розкриваючи перед читачем світ магії, доброти та мудрості. У кожному слові відчувається талант авторки, її глибоке розуміння дитячої душі та любов до слова.
Ця книга — більше, ніж просто історія. Це зустріч із чудесами, які ховаються у звичайному: бузинових кущах, старих легендах і простих речах, що раптом стають особливими. Герої книги випромінюють тепло, а сюжет нагадує, що навіть у найскладніших ситуаціях можна знайти доброту і світло.
Мова Ліни Костенко настільки ніжна і мелодійна, що її хочеться перечитувати вголос, смакуючи кожне слово. Її стиль пробуджує емоції, переносить у казковий світ і водночас залишає надію та віру в краще.
Оформлення книги заслуговує окремої похвали. Видавництво "А-ба-ба-га-ла-ма-га" зробило чудову роботу, створивши справжній шедевр із прекрасними ілюстраціями, які доповнюють текст і додають йому магії.
Бузиновий цар — це книга, яка стане теплим спогадом у серці кожного, хто її прочитає. Вона ідеально підходить для читання з дітьми, для сімейних вечорів або просто для тих моментів, коли хочеться поринути у щось світле і добре. Ліна Костенко нагадує нам, що казки живуть поруч, потрібно лише вміти їх побачити.
Це маленький за обсягом, але дуже потужний твір, який торкається серця й залишає після себе довгий післясмак. Ліна Костенко вчергове довела, що може через просту історію розповісти про найголовніше: людяність, природу і відповідальність за свої вчинки.
У книзі звучать прості, але важливі істини, які подані через казкову оповідь. Бузиновий ліс стає живим героєм, який захищає себе від людської жорстокості й байдужості.
"Бузина співала. Лісова тиша була її оркестром, а вітер — диригентом. Але люди, які пройшли тут з сокирами, не почули тієї музики." Цей рядок - ніби квінтесенція всієї книги: людська байдужість і невміння слухати природу ведуть до трагедії.
"Бузиновий цар" це також про боротьбу добра і зла, про те, як важливо обирати свій шлях, навіть коли навколо темрява. Ще один зворушливий момент: "Той, хто рубає бузину, рубає коріння світу. Але чи знає він про це? Йому потрібна лише дровина, а не пісня."
Цей твір змушує зупинитися, подумати про те, як ми взаємодіємо з навколишнім світом, і нагадує, що природа - не лише ресурс, а й джерело натхнення, краси та життя.
Рекомендую книгу всім, хто любить філософську глибину у простих образах. Ліна Костенко вкотре зачарувала своїм талантом і подарувала історію, яка залишиться у серці назавжди.
"Бузиновий цар" - це квінтесенція мого дитинства. Я кожен вірш читаю і відчуваю як це піднімає якісь спогади в душі. І як чудово, що ілюстрації залишились ці самі: я всі їх знаю, кожну деталь пам'ятаю.
Кожен вірш такий душевний, такий щемкий, такий рідний. Як музика, як пісня! Буду читати своїм дітям обов'язково.
"Баба каже: — Не ходи!
Темні поночі сади.
Там, де вітер шарудить,
бузиновий цар сидить.
Брови в нього волохаті,
сиві косми пелехаті.
Очі різні, брови грізні,
кігті в нього як залізні,
руки в нього хапуни —
так і схопить з бузини!"
А-ба-ба-га-ла-ма-га! Зізнаюсь у коханні!
