Інше життя

Яке воно насправді, життя інших? Можливо, саме література дає нам можливість пізнати його, зазирнути і побачити, як воно там насправді. Але як часто залишається просто додумувати - і в книжці, і в житті оточуючих.

"Інше життя" - збірка алегоричних оповідань. Сюжетами і загальним настроєм мені вони пасують до визначення "магічний реалізм". Тут саме той випадок, коли коротка історія, нарис, спонукає до довгих роздумів. І неважливо, героїня буде бабусею чи маленькою дівчинкою - всі зможуть чогось навчити. Питання чи вдасться нам щось зробити з цією життєвою наукою?

"Баба Кароля" коротко розкриває нам долю старшої жінки, до якої занадто часто приходило горе. Як вона змогла це пережити? Як трагедії змінюють характер людини? І що робити тоді рідним?

Історія про "легшу за повітря" Аліну може здатися аж занадто прозорою метафорою. Але написане оповідання так влучно, що зачіпає за живе. Скількох талановитих людей з усіх сил "приземляють", і, головне - рідні люди. Люди, які мали б підтримувати, зраджують довіру, виправдовуючись благими намірами.

"Мара" то вже геть здалася сатирою на ставлення деяких чоловіків до жінок і стосунків. Алегорія на переслідування, і неможливість відрізнити реальність від ілюзії. Може, це притаманне багатьом людям?

Чудесне фантастичне оповідання "Сніг". Про майбутнє, де снігу не бачили багато років. Про взаємодію з людьми з протезами. Про клімат, віру і любов.

"Незнайомка" передала мені настрою психологічного трилера, зачепивши почуття тривожної матері. Відсутність впевненості, що з дитиною все добре, сумнівів у власній адекватності і шок переплітаються у короткому оповіданні. Мені б дуже хотілося продовження.

"Пампушок" це теж про любов. Про довіру дитини, про самотність. Про те, як ми робимо вибір, який мусимо, хоч і впевнені, що будемо шкодувати.

Любов пронизує всю збірку, і любов ця різна. Вона може оберігати і зігрівати, а може душити і ранити.
Але вона мусить бути, бо таке життя.