Інше життя

Книга про життя та любов, любов буває різною. Книга містить шість оповідань, які наштовхують на роздуми.

"Баба Кароля" коротко розповідає про долю бабусі. Бабуся, яка нікого не любить, або любить тільки свою корову. Скільки на її долю приходилося пережити горя? Як вона це змогла пережити?
Внук думає над тим, що ж так зближує його з бабою. "Думав над цим питанням і закреслив усі можливі варіанти, крім того, де йшлося про нелюбов до людей. Любов зближує людей — зближує їх і не любов. Не те щоб я ненавидів когось, ні — просто не хочу їх, більше не хочу."

"Легша за повітря" про дівчину Аліну, яка була дуже легка, просто літала в повітрі. Їй це подобалося, але не її батькам. Вони були цим незадоволені, вони були розчаровані, вони засуджували за це свою доньку. Одного дня вони вирішили цю проблему купивши їй дуже важкі та незручні черевики, в яких нереально було пересуватися. Коханий Борис теж її не зрозумів, і вона вирішила сама стати вільною.

"Мара" це про ставлення деяких чоловіків до жінок і до стосунків. Колись він був батьком, але так і не знає як поводитися з дітьми?! Може це не тільки буває в героя, а і в багатьох людей?

"Сніг" антиутопічне оповідання, де снігу не бачили багато років. Також про клімат та новітні технології. Про любов та взаємодію Аксель до дівчини Солані, яка мала протези.

"Незнайомка" розповідь про тривожність материнства. Коли виховання та материнські дії можуть сприяти на дитину, коли на вчинки дитини діють інші фактори. Коли немає впевненості, що з дитиною все добре. Чи може то з матір'ю щось не так?!

"Пампушок" найбільше мене вразив, тому що я дуже люблю собак. Насамперед тут йдеться про довіру Софійки та любов до собаки Пампушка. Також тут ще про вибір, який роблять батьки які впевнені, що все роблять на краще.
Про дорослих Софійчини роздуми : " ...які ж вони наївні, думають, що з усього має бути якась користь, навіть у любові шукають її, але любов не така, вона не дає користі, любов дає щастя."
Шкода Пампушка, що хтось вирішує його долю.

Яке воно насправді, життя інших? Можливо, саме література дає нам можливість пізнати його, зазирнути і побачити, як воно там насправді. Але як часто залишається просто додумувати - і в книжці, і в житті оточуючих.

"Інше життя" - збірка алегоричних оповідань. Сюжетами і загальним настроєм мені вони пасують до визначення "магічний реалізм". Тут саме той випадок, коли коротка історія, нарис, спонукає до довгих роздумів. І неважливо, героїня буде бабусею чи маленькою дівчинкою - всі зможуть чогось навчити. Питання чи вдасться нам щось зробити з цією життєвою наукою?

"Баба Кароля" коротко розкриває нам долю старшої жінки, до якої занадто часто приходило горе. Як вона змогла це пережити? Як трагедії змінюють характер людини? І що робити тоді рідним?

Історія про "легшу за повітря" Аліну може здатися аж занадто прозорою метафорою. Але написане оповідання так влучно, що зачіпає за живе. Скількох талановитих людей з усіх сил "приземляють", і, головне - рідні люди. Люди, які мали б підтримувати, зраджують довіру, виправдовуючись благими намірами.

"Мара" то вже геть здалася сатирою на ставлення деяких чоловіків до жінок і стосунків. Алегорія на переслідування, і неможливість відрізнити реальність від ілюзії. Може, це притаманне багатьом людям?

Чудесне фантастичне оповідання "Сніг". Про майбутнє, де снігу не бачили багато років. Про взаємодію з людьми з протезами. Про клімат, віру і любов.

"Незнайомка" передала мені настрою психологічного трилера, зачепивши почуття тривожної матері. Відсутність впевненості, що з дитиною все добре, сумнівів у власній адекватності і шок переплітаються у короткому оповіданні. Мені б дуже хотілося продовження.

"Пампушок" це теж про любов. Про довіру дитини, про самотність. Про те, як ми робимо вибір, який мусимо, хоч і впевнені, що будемо шкодувати.

Любов пронизує всю збірку, і любов ця різна. Вона може оберігати і зігрівати, а може душити і ранити.
Але вона мусить бути, бо таке життя.