вже не раз натрапляла на цю книгу у добірках крутого/захопливого фентезі і більше не можу мовчати. не ведіться на це, бо я повелась і змарнувала майже чотири години свого життя на цю книгу. вона погана, гірше ніж погана. там примітивний слог на рівні «я пішла/я розсердилася», там пласкі персонажі, висосаний з пальця конфлікт який насправді міг бути нормальним, але авторка просто звела все до якогось абсурду.
і головний мінус це ті очікування, які закладає в голови читачів анотація книги. вона позиціонує себе як дарк ретелінг «красуні та чудовиська», в якому сильна головна героїня бореться проти прокляття і допомагає принцу-дракону вижити під гнітом жахливого короля демонів. але книга зовсім не про це. вона про типічну героїню відверто поганих фанфіків з ватпаду з 2016 року, принца-ящірку, і світ у якому всі навколо просто скаженіють від сексу. за 234 сторінки відвертих сцен НЕ було на 40 сторінках, 30 з яких це початок. і ці відверті сцени скажено крінжові, які викликають почуття абсурду і подеколи огиди.
сюжету немає, його намагалися ввести десь на початку і це не вийшло. вся книга крутиться навколо статевих органів двох головних героїв і безглуздо зливається під кінець коли (як я наївно подумала) історія почала хоч якось розвиватись.
не раджу. не витрачайте на це свій час. і не ведіться на гарну обкладинку.
Це найгірший роман, який я коли-небудь читала.
Заінтригувала? Певно ж. Поясню чому.
Чому я придбала цю книгу?
- Купувала я її по передзамовленню. Побачила в інстаграмі купу відео, де цей дарк роман описують як "еротичний переказ "Красуні та Чудовиська", який варто прочитати до дня Святого Валентина". Так як це моя улюблена казка та я обожнюю все з нею пов'язане, я повелась на цю рекламу, подивилась відгуки англійською (англомовній аудиторії теж, на диво, дуже зайшла ця серія), та придбала книжечку. Взагалі я вважаю, що "Красуню та Чудовисько" дійсно можна дуже круто переписати по-еротичному, адже в ній є така незрівнянна напруга між головними героями. Коли я очікувала книгу, уявляла якою ж захопливою вона буде, і які самі сцени можна було би написати в ній. Проте це було жахливо.
Зав'язка.
- Зав'язка книги триває приблизно 80 сторінок, що дуже мало, особливо для першої частини із серії. Навіть 200 сторінок було би досить мало для такого великого світу, який захотіла створити К.Ф. Брін. Тут у нас і демони, і королі, і політика, і перевертні. Було би логічно описати яким чином Фінлі дізналась про хворобу, як досліджувала історію прокляття, та найголовніше — яким чином вона відкрила цілющі властивості вічнолиста. На мою думку, це варто було би робити через персонажів: батьки Фінлі в дитинстві певно розказували їй з братами та сестрами про історію королівства, передавали певні знання. Але ж ні, в читача просто швиряють куски інформації, яку йому самому доведеться якось пережовувати, зліплюючи сюжет докупи. Це жахливо, адже роман абсолютно не стріктурований. Під кінець ми дізнаємось ще більше інформації, яку слід було розкрити на початку, і загалом це не роман, а есе в довільній формі.
Персонажі.
- Фінлі — головна героїня з величезним потенціалом, який досить дивно розкрила авторка. Вона не жахлива, проте читачеві не до кінця зрозумілий її характер, адже авторка нечітко описала історію Фінлі та її сім'ї, що дуже дивно, враховуючи, що весь сюжет і крутиться навколо сім'ї. Ніфейн же взагалі якийсь поц, який кожного разу, коли зустрічається з Фінлі, потсає перед нею іншим. Спочатку він привабливий, потім бісячий, потім нестерпний, а потім ну прям бусінка. Це не художній прийом, це просто не пропрацьований персонаж. Діалоги між цими двома жахливі; вони і п'яти хвилин не можуть поспілкуватися, бо завжди збуджені, і це ОГИДНО. Взагалі всю книгу я відчувала огиду по відношенню до відносин гг.
Еротичні сцени.
- Як би мені хотілось, аби я жартувала/брехала. Проте ні, це дійсно викликає рвотний рефлекс. Ніфейн у нас перевертень, котрий може ставати звіром. І звір у нього... альфа. Так, альфа. К.Ф. Брін запхала в цю книгу омегаферс, ніби це дешевий фанфік 14-річної дівчинки. І це викликало тааакииий крінж при прочитанні. Ніде, повторюсь, ніде я не бачила, що тут будуть перевертні та/чи омегаверс. Але ВСІ сцени 18+ були ПРОНИЗАНІ ним. Це неможливо читати. "Я відчула поштовх сили, який спрямував його звір до мене, бажаючи підкорити мене" і тому подібні фрази викликають лише огиду і бажання закинути книгу і позбутися її. Повноцінного с*ксу між гг не було, і я навіть не пам'ятаю чому — настільки дурне було обґрунтування. Тобто всі +-400 сторінок ми читаємо хтиві думки гг та сцени притискання одне до одного. А сцени зі слугами більше схожі на білі вечірки P. Diddy. Мені було дуже тяжко це читати, і я не знаю кого це збуджує. Не можу цього уявити.
Іронія та гумор.
- Я в багатьох відгука бачила думку про те, що цей роман висміює сучасні дарк романи, іронізє їхню абсурдність. Ні. Він став одним із них. Тут немає дотепності, немає іронії, немає гумору, це майже 400 сторінок абсурду та жаху.
Загалом ми маємо:
- Жахливу реалізацію сюжету;
- Картонних персонажів;
- Прісні пусті діалоги;
- Огидні сцени 18+;
- Дивний та надто швидкий фінал.
Нікому ніколи не раджу це читати.
Я повелась на великий захопливий відгук однієї з книжкових блогерок і купила.
Хоч це абсолютно не "мій" жанр, я впізнаю гарний сюжет і авторський стиль, коли їх бачу — так от, це не той випадок.
Тут жахливо все: кострубатий типу — сюжет, який нібито є перші сторінок 50, максимально крінжові описи еротичних сцен, плаский гумор на рівні підлітків 12-13 років і такі ж пласкі персонажі, в цілому поганий авторський стиль, пересипаний недоліками перекладу (трапляються русизми) та поганою роботою коректора — немало одруківок.
Це погано написаний порнофанфік, яких купами насипано у відповідних спільнотах, не ведіться, воно не варте видання у палітурці і вашого часу. Фу.
