В цілому непогано. Активно, криваво і незрозуміло, хто вбивця.

Бо він — неочевидний рояль в кущах, захисник всяких збідованих і нещасних. І в фіналі розповідає всі свої злодійські мотиви майже-переможеному противнику.

Також у головної героїні, схоже, розлад аутичного спектра, але це додатково доповнює характер героїні, а не кидається агресивно в читача, буквально вимагаючи співчувати гг і її тяжкій долі, як в Острові темряви.

Я надзвичайно тішусь будь-яким книгам по Вархаммеру українською ❤️

Новий капітан Ультрамаринів отримує завдання зупинити піратську діяльність в одній із зоряних систем на периферії Імперіуму. Додатково йому доручають безпеку аудитора, так би мовити, який прямує з'ясувати причину незадовільної сплати податків планетарним урядом.
В ході розслідувань проблеми провінційного світу виявляються глибшими і зловіснішими із претензією на загрозу самому імперському порядку в цій частині Галактики.

Написано доволі прямолінійно: поганці — лихі і підступні, хороші хлопці — відчайдушні і сміливі, мерзенні ксеноси — мерзенні тощо. Не для тих, хто шукає глибоких сенсів, але за драйвовим екшоном — точно сюди.

Український переклад непоганий, хоч і зустрічаються деякі спірні рішення і відверто кальковані з англійської фрази.

Я щиро вірю в українських авторів і завжди намагаюсь купувати їх книги (в цікавих мені жанрах), особливо дебютні. Але цю читати дуже важко.

Надзвичайно багатослівний, перевантажений випадковою стилізацією і логічними хибами текст.
"Вулиці (міста) зміїлись" але "їх підпирали рівні ряди будинків".
Молодий парубок, вперше в столиці, винаймає кімнату в якійсь брудній підозрілій корчмі, але при цьому в іншій — жменями роздає золото.
Нікого в місті не цікавить, що за карета виїжджає із замка у супроводі великої охорони (сотня вершників!), але всі знають, що це донька лорда їде виходити заміж. Такого багато.

Топоніми: Тархорм-Лорхорм-Мархорл-Архол, Хорстрім-Лорстрім тощо. Все це складно відрізняти, оскільки воно особливо не відрізняється.

Епічне фентезі — непростий жанр, до нього би підходити хоч з якоюсь підготовкою і базою в письменництві.

Дуже відчувається, що це перша книга автора, також заявлена як початок серії. Сподіваюсь, наступні вийдуть більш відшліфованими, бо цю я покинула після першої сотні сторінок.

Це крутий темний ретелінг казки про Пітера Пена - тут є і Неверленд, і загублені хлопчики і навіть злі пірати, які насправді не ті, ким здаються. Автор майстерно передає похмуру атмосферу занепаду чарівного світу і безнадію обставин.

Читала англійською і обов'язково придбаю український переклад, як і буду сподіватись на видання інших книг Брома, вони всі круті

Книги Тесс Геррітсен — хороший вибір на вечір-два, коли не знаєш, чого хочеш. Це завжди очікувано якісна історія, нехай і не з тих, що викликають багато есоцій, — думала я, знайома з циклом про Ріццолі і Айлз.

Отже, після болісного розлучення Джулія купує старий будинок і під час робіт в саду знаходить в землі скелет, який пролежав там понад сотню років — скелет убитої жінки.
Прагнучи дізнатись про її долю. Джулія досліджує старі листи і документи, які залишились від попередньої власниці...

І тут авторка закидає читача в 19 сторіччя і починається один з найкращих вікторіанських детективів (хоч і в Бостоні), які я читала.

Надзвичайно рекомендую, історія захоплива і атмосферна, розв'язка дуже несподівана, а фінал - милий.