З першого погляду на «Ніч, коли згасли зорі» я зрозуміла, що ця історія западе мені прямо в серденько. Та прочитавши половину, я вже була впевнена, що книга залишиться зі мною назавжди. Разом з її так...читати далі →
Ця книга може комусь сподобатися, а комусь — ні. Тому що вона непроста, тут багато драми і багато тригерних тем. Вона мені була схожа трішки на «І де був той розум», але сюжетом книги геть різні. Наві...читати далі →
Було відчуття, що читаю якийсь фанфік. Примітивний текст, відповідні герої.
Ніжна й емоційна історія про дружбу, втрати та надію. Майстерне поєднання глибоких переживань героїв із атмосферою загадковості та світла, яке можна знайти навіть у найтемніші часи. Мова книги легка, ...читати далі →
Історія про хлопця на ім'я Фін, який проживає складний період життя. Написано добре, читається легко не нудно, але історія не для кожного
Історія про людину, яка намагається виборсатись із власного дна. Читалось легко, та все ж не мій жанр.
«Що темніший хаос, то красивішою буде зоря…»
Коли зірка згасає, вона руйнує все довкола й стає чорною дірою. Фіннові здається, що він, мов та зірка, майже згас і ніколи не зможе вилізти з цього дна. Юнак порівнював своє життя з величезним пустирем, на якому є лише руїни та більше не ростиме трава.
Він навчився не мати надій, намагався терпіти повсякдення, вважав, що на його нікчемному пустирі захоче оселитися хіба що смерть, а потім усвідомив, що на нього може випадково потрапити купа всього: знайомства, проблеми, несподіванки… Найкращі несподіванки.
Йому хочеться знайти свій шлях, якщо такий взагалі існує, та чомусь збивається з нього. Фінн намагається відволіктися й розчинитися в обіймах дівчат, аж поки не знаходить світло, що сяє провідною зорею.
Нацкешбек
Котолог
