Годинники

Ну не можу я довго не читати книг про Еркюля Пуаро. Три місяці перерви і я вже сумую за цим розумником 🤭.
Цього разу Пуаро не є безпосереднім учасником подій, він радше спостерігач, якого залучили до справи проти його волі.
Одного дня секретарку Шейлу Веб викликають до міс Пебмарш. Для дівчини залишають детальні вказівки, що треба робити, якщо міс не буде вдома і це могла бути звичайна робота, якби в будинку Шейла не знайшла мертвого чоловіка, а міс Пебмарш повідомила, що взагалі не викликала секретарку🤨.

Як підсумок ми отримали заплутану справу з купою деталей, опитуванням сусідів, кожен з яких має свої секрети і дрібкою шпигунського екстракту. Я кожен раз дивуюся, коли в книгах А. Крісті з'являється розвідка, залізна завіса, комуністи та шпигуни, бо ці деталі прив'язують їх до певних історичних подій, тоді як для мене Пуаро це щось поза часом та контекстом 😅. Але прибравши оці всі деталі, ми бачимо просту історію, яку можна розгадати поставивши одне запитання: А кому було вигідно це убивство?
Звичайно самостійно відповіді я не знайшла, бо вона геніальна в своїй простоті і тому мені залишилося тільки спостерігати за розв'язкою. Авторка з нею не підвела, але є а ній один поворот в стилі індійських фільмів, який я не люблю в книгах🙈. Гарна історія в цілому, але є нюанс.

"Годинникам" не судилося стати моїми фаворитами серед історій про Пуаро, але для цілісної картини варто прочитати)