У збірці Володимира Винниченка «Намисто» (1880—1951) дитячий світ щільно переплітається зі світом дорослих. Письменник майстерно відтворює дитячу безпосередність і романтичну небуденність.

Оповідання про дітей відзначаються гостросюжетністю, вони яскраво-барвисті за своєю художньою природою, мають надзвичайну пластичність, дозволяють говорити про зримість зображуваного, глибоке проникнення в дитячу психологію. Вражає розмаїтість характерів маленьких героїв.

Твори Винниченка для дітей прикметні постановкою важливих питань морального характеру і проникненням у найскладніші порухи дитячої душі. Його оповідання відзначаються простотою й стрункістю побудови, лаконізмом. Увага письменника концентрується на внутрішньому житті персонажів, показаному в розвитку.