Роман із містером Бріджертоном

Обожнюю цю книгу!)

Хочу відразу сказати, що саме ця четверта книга прочиталася найшвидше та найлегше. Це як макарунси: можна сісти і їсти, їсти, доки не закінчаться) Не те, щоб я їла, але думаю, що змогла би)) Але з книгою - точно так: читаєш, доки не прогорнеш останньої сторінки.

Про що? Про стосунки між Пенелопою та Коліном Бріджертоном, про пошуки невловимої місис Віслдаун, про інтриги та розслідування. І вам, читаючи, нудно не буде, на відміну від вищого світу Лондона у той сезон. Так вони нудилися, що аж придумували собі різні дивні розваги.

Отже, Колін нарешті повернувся зі своїх подорожей додому, де мама і усі старші члени родини наполегливо радять йому придивитися до дівчат і знайти кохання. А Колін шукає не кохання, а сенс свого життя, не знаючи ще, що інколи це дуже навіть пов'язано.

"У  подорожі  є  дві  найприємніші частини,  —  пояснив  він,  промокаючи  губи  чистою  серветкою,  —  це від’їзд і повернення додому. До того ж я занадто сумував би за сім’єю, якби довелося поїхати на невизначений термін."

То ж, повернувся і якось зрозумів, що подруга сестри, яку знає вже понад десятиліття вже не схожа на перестиглий цитрус і фонтанує цікавими розмовами, хоча не з усіма. Але, чи з'явиться причина, щоб Пенелопа розкрила свій розум і перед іншими? Авжеж. Доки у світі є гострі на язичок старі леді, що мають бездоганний смак на людей, усе можливо.