Навіяні. Міжсезоння

Ця історія відбувається в Києві. Але головні герої не звичайні люди, це справжні магічні істоти. В книзі є трохи дір, велика кількість імен трохи плутає, а іноді герої здаються трохи картонними, їх хочеться струснути, додати діям експресії, якогось вогню. Але, між тим, історія досить цікава. Переплетіння сучасного світу і міфічного дуже вдале. Трохи таємниць, трохи романтичних натяків, велика порція підліткового максималізму. Читається легко, на одному диханні, шрифт відмінний. Я б рекомендувала цю книгу підліткам. Тут добре прослідковується лінія підліткового неприйняття себе, непокірності і наслідків своїх імпульсивних дій. Легка, ненав’язлива історія яка все-таки чіпляє за живе. Однозначно чекатиму другу частину на яку навіть не натякає, кричить про неї, останній розділ😁

Я дуже чекала виходу книги, оскільки міфічні істоти/персонажі моя слабкість. І мені було цікаво, як буде виглядати існування їх у сучасному світі, більш того у моєму місті.
До цього я майже не читала книг, на сторінках яких постійно згадуються куточки і вулиці Києва. Вийшов гарний бонус - задоволення під час читання. Все яскравіше і ясніше, не просто уява, а майже відчуття присутності і участі в подіях.
Вовкулаки, двоєдушники, відьми, біси
(а ще я відкрила для себе існування Місячника. Це було дуже неочікувано і цікаво), пристосовані до звичайного життя. Мають роботи, вчаться та планують майбутнє, використовуючи всі сучасні технології, паралельно злітаються на шабаші та готуються до обрядів і свят. Здавалось би, що тема не нова в літературі світу, але саме українське сприймається тепло і близько, бо рідне.
Книга насичена персонажами, що насправді круто, але я періодично підвисала згадуючи хто є хто. Звісно я завела собі декілька улюбленців (Іва взагалі ван лав), проте не обійшлося і без персонажів, які дратували.
Кінцівка мене буквально приголомшила. Чого-чого, а такий твіст я і близько не очікувала. Тож вже хочу продовження, мені треба пояснення того, що відбулося.

Ярина - нова Лісова Матір і це дуже важко. Життя людини тепер позаду, і тепер потрібно вчитися жити у цьому нову для себе світі, світі Нав. Але це складно, адже там, де їй потрібна допомога, де потрібна підказка, що ж робити далі, цієї підказки очікують саме від неї. І у той час, коли Лісовик тягне її за традиціями, сама Матір бачить, що її діти вже давно живуть новим життям. Вовкулаки відкрили охоронну фірму, відьми - круті ІТ-спеціалісти, а чорти з мавками відвідують пари. Час рухається і діти Наві змінюються з ним. Та що робити Ярина у цій ситуації? Що обрати?

Та Ярина - не єдина, хто на роздоріжжі: Іва, дводушниця, яка втікає від минулого, не знає, що хоче від теперішнього, а майбутнє… Про це краще не думати. Будучи самітницею по натурі, раптом стає наставницею для молодим вовченят, перетворених кимось заради виходи чи прорахунку. Хто це зробив? Навіщо? Добре, що є підтримка подруги, мавки Люби, яскравої Папороті, яку виростили вовки.

«Навіяні. Міжсезоння» багата на персонажів, події, сюжетні повороти. Кожен розділ відкриває нові події та не дозволяє відірватися від читання. А ще всі події відбуваються у Києві, і книга манить цією атмосферою столиці. Я знову захотіла туди поїхати та пройтися дорогими серцю вулицями. Мені дуже сподобалась міфічна частина твору: мавки, русалки, водяник та вовкулаки. Все це дихає українською автентичністю і гармонійно поєднується з сюжетом. Але після прочитання виникло безліч питань: що було з Івою до приїзду в Київ, що буде з Любою, що вирішать з Лісовиком, а Лісова Матір? Це теж дуже важливо.

Тому я надіюсь на продовження від авторки і біжу шукати щось схоже за ідею #марафонкнигомам