“9 листопада” Коллін Гувер справила на мене велике враження завдяки своїй структурі й інтимності історії, що вона розповідає. Це не просто романтична історія — це історія про зцілення, прийняття себе та важливість бути чесним із собою і з іншими. Ідея, що головні герої Феллон і Бен зустрічаються лише раз на рік, викликає захоплення, адже кожна їхня зустріч стає чимось магічним та очікуваним. Це наче момент, коли час зупиняється, і вони можуть бути собою.

Особливо мене вразила здатність Гувер майстерно розкривати внутрішній світ героїв, їхні страхи та травми. Через кожну зустріч, яку описано в книзі, читач починає краще розуміти, як минуле формує нас і наше теперішнє. Феллон і Бен змушують задуматися, як ми будуємо стосунки, які кроки робимо для власного зцілення і чи готові прийняти когось з усіма його недоліками.

Я неодноразово ловила себе на тому, що ставлю себе на місце героїв. Чи зміг би я також дозволити собі раз на рік повністю відкритися перед кимось? І чи готова я прийняти когось, знаючи, що ця людина може змінити моє життя? “9 листопада” — це роман, який не тільки розважає, але й надихає на роздуми про наші власні стосунки та вибір. Він залишив мені відчуття тепла та надії, і це те, що робить його особливим для мене

“Планета людей” Антуана де Сент-Екзюпері — це глибока, зворушлива та вражаюча книга, що об’єднує філософські роздуми, спогади про авіацію та людські цінності. Екзюпері майстерно поєднує особистий досвід зі спостереженнями про людську природу, життя та самотність. Його твір сповнений тепла, любові до життя і віри в людяність, навіть у найскладніших обставинах.

Автор описує не лише фізичні випробування, з якими він зіткнувся під час своїх польотів, але й внутрішні переживання, роздуми про дружбу, відповідальність і сміливість. Особливо проникають у душу сцени про виживання в пустелі, де людина залишає осторонь звичні умовності та пізнає істинну цінність життя.

Екзюпері показує, як польоти та небезпеки допомогли йому побачити людство з нової перспективи. Його роздуми про те, як важливо залишатися людяними та підтримувати один одного, особливо актуальні й сьогодні.

“Планета людей” — це більше, ніж просто книга про авіацію. Це нагадування про силу людського духу, про те, що робить нас людьми, та про красу і крихкість нашого існування. Читаючи цей твір, кожен може відчути себе частиною цієї “планети людей” та знайти в ньому натхнення для власного життя.

Страйк вже не на піку своєї популярності, але бізнес іде як по маслу, Робін тим часом готується до свого весілля, а вся Велика Британія - до весілля принца Вільяма та Кейт. Здається все добре, допоки Робін не приходить дивний пакунок. Молода жінка замовила фотоапарати на весілля і, побачивши довгу коробку, вирішила, що це саме вони. Та уявіть її шок, коли вона побачила там НОГУ!!! Жіночу ногу… Тепер клієнти масово тікають, поліція напосідає, а на безхмарному небі майбутньої сімʼї знову появилися нові чорні хмари і цього разу грозу не оминути.

Хоча це вже третій детектив про Страйка, який я прочитала, тут мене більше цікавила Робін і чи вийде вона все таки заміж. Вона вже і сама не знає чи вона хоче заміж за цю людину, а Страйк 100% цього не хоче.

Як і всі книги Роулінг це було цікаво, захопливо і не очікувано в кінці, а ще я знайшла серіал, тому буду ще мати нагоду порівняти з кіно, хоча дуже сумніваюся, що 2-3 години відтворять понад 500 сторінок, але варто спробувати. Як я вже казала, хоча розслідування було інтригуюче, я більше слідкувала за романтичними відносинами головних героїв і якщо без сплойлерів, то останні сторінки заставили мене розсміятися, запитати та хитро усміхнутися (і захіхікати)

Тому я біжу дивитись серіал, шукати наступну частину

Це, мабуть, найважча книжка, яку я читала. Автор - журналіст, який пробув більше року у концтаборі «Світлий шлях», який розташований в окупованому Донецьку. Замальовані вікна, пакети на головах, електрошок - це ще не всі страшні реалії цього місця.

Вперше я почула про це місце по телебаченню. Жінка, яка пережила полон, розповідала страшні речі і сказала, що чоловіки взагалі відмовляються говорити про це місце. Це наймоторошніший сон, який втілився у реальність. А потім я побачила книжку Станіслава Асеєва (насправді мене привабила яскрава обкладинка, через я її взяла в руки), його спогади, його мемуари і зрозуміла, що це мій шанс зрозуміти, що це за місце.

Всі ми памʼятаємо Ірпінь та Бучу. А все почалося тут ще у 2014 році. Катування та знущання заради розваги, абсурд та сюр, який тут відбувається не вкладається у голови навіть тим, для кого другий дім. Жодні закони та правила тут не діють і ніхто не знає, чи буде завтра

Я читала цю книгу з паузами, слізьми та холодним потом. Я не розумію як люди можуть себе так поводити і навіщо. Але я точно знаю, що про такі книги треба говорити більше, перекладати та розповсюджувати максимально можливо

Мушу зізнатися, мої пізнання з історії досить неоднозначні. У школі за шість років вивчення історії змінилося чотири вчителі і найкращим був перший, тому початки я знаю, а далі все гірше та гірше. Вчила по принципу трьох «З» - зазубрила, здала, забула. В університеті з історією України була ситуація не краща, тому знову прогалини, а ось історію Англії знаю досить добре, а мала викладача від Бога, яка вміла та хотіла нас навчити, тому тут багато знаю, цікавлюсь та люблю. Тому коли мені в руки попала книга «Черчилль і Орвелл. Битва за свободу» Томаса Рікса, то вже ніщо не могло мене зупинити від її прочитання.

Ця книга - титанічна праця автора, чудова та цікава організація фактів, яка веде у подорож назад у минуле, у період Другої світової війни. Кожен розділ приділений або Черчиллю, або Орвеллу, хронологічно розповідаючи про їхнє життя, що вплинуло на них, та які це мало наслідки для майбутнього цих двох світил в історії Великої Британії. Кожен з них вплинув на нас теперішніх, адже щоб було якби Німеччина все таки тоді виграла? Які б ми були зараз? Чи були б ми зараз? А Орвелл, його твори!!! «Колгосп тварин» та «1984» особисто мене заставили багато що переоцінити та переосмислити.

Тому якщо ви цікавитесь біографіями відомих людей, то ця книга точно для вас.