Темний ліс

Загалом книга досить цікава. Дехто стверджує, що автор дозволяє собі деякі вільності і неточності в плані наукової частини, але оскільки я не так близько знайомий з точними науками, то цього не було помітно.

Достойне продовження трилогії, єдине, чим ця книга програє першій — це кількістю сторінок, в розумінні того, що вона надто розтягнута. Ну, аж надто...
Під час прочитання книги склалося враження, що як вчені під мікроскопом розглядають годинами елітини, чи як повторюють 100 разів один і той самий експеримент, щоб вивчити його результат в деталях, так само робив і автор... він придумував собі ситуацію, роздумував, як воно все працюватиме з наукової точки зору, а потім описував все це в ДУЖЕ ДРІБНИХ ДЕТАЛЯХ... і видно, що автор отримував від цього задоволення, але він точно не подумав, що по іншу сторону тексту, може сидіти читач який думатиме, скільки ж ще сторінок до кінця опису цієї сцени.

Кінцівка також не розчарувала. Книга варта до прочитання, і після неї залишається бажання прочитати і заключну частину трилогії, але перед тим, як розгортати третю книгу я точно зроблю невеличку перерву, і починаю щось інше.

Друга книга з серії "Пам'ять про минуле Землі". Ця читалася трохи легше, але не через те, що я стала більш науково підкована, просто ця книга не так наукова, як етично-філософська. А ця тема мені близька.

Про що? Людство готується до зустрічі з більш розвиненим супротивником. І це пов'язано не лише з силою його війська, моральними якостями, але й з технологіями. Землю оточують софони — надпотужні комп'ютери, що не лише слідкують за землянами, але й перешкоджають розвитку їхніх технологій. А ще мешканці Трисоляриса мають своїх прибічників — землян, які готові знищити цивілізацію.

До головної битви залишається 400 років і ООН прийняла новий проєкт - "Обернені до стіни", це четверо людей, які мають великі можливості, але мусять придумати, як подолати ворога. Але на кожного Оберненого є свій Руйнівник. А людство не є ідеальним соціумом ні зараз, ні через 400 років.

"— Ти почуваєшся ніяково, бо вступив у війну на боці приречених на поразку. Ба більше, ти заздриш останньому поколінню, на чию долю випаде безпосередня участь у космічних битвах. Молодості притаманне прагнення загинути в бою. Те покоління битиметься до останнього подиху та знайде вічний спочинок у просторах космосу разом із величними кораблями. Але витратити власне життя лише на підготовку до безнадійної від початку війни тобі надто важко."

Мало хто з людей вірить у перемогу в битві судного дня, але руки опускати не можна.

Автор талановито тримав нитки розповіді у своїх руках, переплітав сюжетні лінії, давав героям відпочити. Кожен залишився вірним собі, а прагнення людини вижити за будь-яку ціну неодноразово спричинить дуже складні моральні ситуації. Вам буде про що прочитати і про що поміркувати. Раджу.