Буду відвертим, другу половину книги дочитував трішки на силу.
Хоч порівняно з попередньою книгою непотрібні описи менші за об’ємом, та вони все одно загроміздкі і сповільнюють динаміку сюжету. І в результаті описи панорам космосу, поселень людей, футуристичної техніки, які могли б зробити текст медитативним, через надмірне заглиблення в деталі, зокрема технічні і наукові (які можливо і цікаві, але тільки для обмеженого кола спеціалістів), перетворюють його в нудне чтиво, коли просто хочеться пропускати цілі абзаци, чи сторінки.

На відміну від попередніх частин, в цій книзі не має цілісної історії-пригоди. Складається враження, що метою автора цього разу (а можливо це і була основна мета всієї трилогії) було зобразити людську цивілізацію в різні епохи її наукового розвитку і її пізнання Всесвіту навколо Сонячної системи, - така собі космічна епопея. І всі ці різні періоди історії людства зшиті в сюжет через історію головної героїні. Але якщо на початку окремим епохам присвячені великі розділи, то ближче до кінця книги ми все швидше і швидше перескакуємо через них, і від того з’являється думка, що було б краще, якби автор не зосереджувався на зайвих описах на початку, а більше розкрив деякі недосліджені ідеї в кінці книги. І загалом є відчуття, що порівняно з першою половиною книги, у другій - події розгортаються досить поспішно, чи то через брак ідей в автора, чи часу.

Фінал книги відкритий... але, якщо зазвичай відкриті фінали для мене залишають якісь відкриті питання для роздумів, то в цьому випадку лиш з’явилось бажання ще раз перечитати останній абзац з думкою, що можливо я щось пропустив. Але, впевнившись, що таки ні, не упустив, я просто закрив книгу, видихнувши з полегшенням, що я її нарешті дочитав.

Достойний приквел оригінальної трилогії. Авторка майстерно створила історію Голодних Ігор і тонко вплела відсилки до попередніх книжок. Єдиним мінусом мабуть є тільки об'єм книги, гадаю екранізація вправно впоралася з тим, що опустила деякі непотрібні деталі і зберегла динаміку історії, оскільки в книзі в певний момент вона дещо просідає, і від того впливає на бажання продовжувати читати.

Та загалом книга вийшла дуже хорошою, як і самостійний роман, так і приквел. Дає привід для роздумів над природою людини і дозволяє зануритися в думки майбутніх диктаторів, влучно підкреслюючи їхню мотивацію, страхи і відхилення в баченні того, чим є світ і людство в нім.

Загалом книга досить цікава. Дехто стверджує, що автор дозволяє собі деякі вільності і неточності в плані наукової частини, але оскільки я не так близько знайомий з точними науками, то цього не було помітно.

Достойне продовження трилогії, єдине, чим ця книга програє першій — це кількістю сторінок, в розумінні того, що вона надто розтягнута. Ну, аж надто...
Під час прочитання книги склалося враження, що як вчені під мікроскопом розглядають годинами елітини, чи як повторюють 100 разів один і той самий експеримент, щоб вивчити його результат в деталях, так само робив і автор... він придумував собі ситуацію, роздумував, як воно все працюватиме з наукової точки зору, а потім описував все це в ДУЖЕ ДРІБНИХ ДЕТАЛЯХ... і видно, що автор отримував від цього задоволення, але він точно не подумав, що по іншу сторону тексту, може сидіти читач який думатиме, скільки ж ще сторінок до кінця опису цієї сцени.

Кінцівка також не розчарувала. Книга варта до прочитання, і після неї залишається бажання прочитати і заключну частину трилогії, але перед тим, як розгортати третю книгу я точно зроблю невеличку перерву, і починаю щось інше.