Достойний приквел оригінальної трилогії. Авторка майстерно створила історію Голодних Ігор і тонко вплела відсилки до попередніх книжок. Єдиним мінусом мабуть є тільки об'єм книги, гадаю екранізація вправно впоралася з тим, що опустила деякі непотрібні деталі і зберегла динаміку історії, оскільки в книзі в певний момент вона дещо просідає, і від того впливає на бажання продовжувати читати.

Та загалом книга вийшла дуже хорошою, як і самостійний роман, так і приквел. Дає привід для роздумів над природою людини і дозволяє зануритися в думки майбутніх диктаторів, влучно підкреслюючи їхню мотивацію, страхи і відхилення в баченні того, чим є світ і людство в нім.

Загалом книга досить цікава. Дехто стверджує, що автор дозволяє собі деякі вільності і неточності в плані наукової частини, але оскільки я не так близько знайомий з точними науками, то цього не було помітно.

Достойне продовження трилогії, єдине, чим ця книга програє першій — це кількістю сторінок, в розумінні того, що вона надто розтягнута. Ну, аж надто...
Під час прочитання книги склалося враження, що як вчені під мікроскопом розглядають годинами елітини, чи як повторюють 100 разів один і той самий експеримент, щоб вивчити його результат в деталях, так само робив і автор... він придумував собі ситуацію, роздумував, як воно все працюватиме з наукової точки зору, а потім описував все це в ДУЖЕ ДРІБНИХ ДЕТАЛЯХ... і видно, що автор отримував від цього задоволення, але він точно не подумав, що по іншу сторону тексту, може сидіти читач який думатиме, скільки ж ще сторінок до кінця опису цієї сцени.

Кінцівка також не розчарувала. Книга варта до прочитання, і після неї залишається бажання прочитати і заключну частину трилогії, але перед тим, як розгортати третю книгу я точно зроблю невеличку перерву, і починаю щось інше.