Цю книгу, я починала читати не маючи жодних очікувань. Але після прочитання можу сказати, що я раджу прочитати цю книгу неодмінно! (ще й бути готовим до продовження історії).
Пан Бакман пише дуже легко, що одразу занурює тебе в атмосферу твору. Спочатку здавалося це буде історія про звичайне містечко і про гру в хокей. Але чи може бути хокей простою грою? Виявляється ні. Протягом твору автор знайомить нас із гравцями команди, тренерами та їх родинами. Детально описує те, як функціонує система цього спорту і наскільки це містечко та його мешканці є фанатами Ведмедів з Бьорнстаду. Протягом твору автор підіймає одвічні питання любові та довіри, почуття обов’язку та справедливості, відповідальності за свої вчинки, вміння говорити правду і, що важливо не боятись її сказати.
Ще однією дуже важливою ниткою цього твору є питання насилля. Автор показує усі переживання жертви, і усі труднощі з якими вона стикається, коли обирає шлях притягти насильника до відповідальності.
Ця книга це справжні емоційні гойдалки для читача. І після прочитання залишає багато питань для роздумів.

Ця збірка есеїв, своєрідний щоденник автора, що містить у собі багато переживань та рефлексій щодо початку повномасштабного вторгнення; про пошук своєї ролі в цій війні. Але найголовніше, ця книга про людей, їх силу і незламність духу, про єдність та щиру віру в перемогу України.
Неодмінно рекомендую до прочитання!

12/10
Складно було уявити, як Артем Чех зможе перенести кріпака-українця на терени Америки у часи громадянської війни, але це без перебільшення вдалося на усі 100%. Ця книга повністю мене занурила у себе і чудово передала атмосферу Америки 19 століття. Неодмінно рекомендую до прочитання!