Артем Чех

Важко... Важко, але дуже потрібно читати книги наших військових. І не для того, щоб оцінити стиль написання, гострість сюжету чи ще якусь там білібірду, а щоб хоча б трохи наблизитися до розуміння світогляду людини, яка пройшла 7 кіл пекла і повернулася іншою людиною, з іншими цінностями і світоглядом. Коментарі тут не доцільні, а тільки цитати автора. ...Війна навколо, вона скрізь, нею отруєна вся Україна, нею інфікований кожен українець, навіть якщо він цього не усвідомлює... ... Ми ж усі давно не відчуваємо один одного. Ті, що вилізли з окопів, не відчувають тих, що втратили близьких. А ті, що втратили дім, - тих, що втратили свою честь. І вся ця мішанина досвідів, уся ця травмована маса житиме під одним дірявим дахом. І якось уживатиметься, й разом лагодитиме той дах, і разом зазиратиме за спини одне одному, оцінюючи досвід одне одного, порівнюючи зі своїми і втрачаючи комунікаційний ґрунт під ногами... ❤️‍🩹🫂

Анонім

Книжка важка і похмура, але водночас по-своєму мелодійна - розповідає про важкі 90-ті з їхньою бідністю, рекетом і, здавалося б, безнадією. Щось тригерить, щось викликає ностальгію - але точно не залишає байдужим. Книжка затягує немилосердно - другу половину "проковтнула" за один день, бо не могла відірватися. Артем Чех, безумовно, талановитий український письменник зі своїм неповторним стилем, дуже раджу познайомитися з його творчістю.

Анонім

Неймовірно насичений випуск, легендарний пул авторів та авторок, окремий респект за двомовність, чудовий подарунок для іноземного друга!

Анонім