Максим Рильський знаний насамперед як поет і перекладач, та мало кому відомо про його прозовий доробок. Оповідання раннього періоду — це переважно ліричні етюди, пройняті елегійними настроями, хоча інколи й романтично забарвлені. Це й літературні казки, і малюнки, втілені в слова, і враження від зачарування природою та великоднім ранком, а також потуга епічного полотна «Веселі брати», яке постало зі споминів про гімназійних товаришів. Добірка містить есеї із циклу «Вечірні бесіди», спогади про сучасників, оповідки й бувальщини про дозвілля, збуте на полюванні й рибальстві, міркування про театр і культурні здобутки.
А в мандрівних нотатках переважає ліричне сприйняття світу незнаних країв, враження від пейзажу й архітектури, гастрономічні чарунки, а також тепло зустрічей зі світовими митцями, зокрема від гостини в Луїса Арагона та подив від споглядання картини «Голуб миру» Пабло Пікассо.
