Максим Рильський

Неймовірно ніжні, чуттєві, палкі вірші у цій збірці! Як гарно писав Микола Вінграновський – не передати словами. Раджу до прочитання, якщо ви кохаєте або хочете відчути це почуття. Повага видавництву за якісний папір та наповнення. Я в захваті!

Як мені подобається Його мова! Як він майстерно нею послуговується. Кожна, бодай найменша подія у житті, передана так влучно та дотепно, що дивувауєшся та насолоджуєшся. Ось що означає - Інтеліґент.

Про що? У збірку увійшли твори різних жанрів: казки, очерки, статті, спогади. Період їхнього написання охоплює понад пів століття. Мені найбільше імпонують спогади. Вони такі щирі, дзвінки, тендітні, сповнені любов'ю до оточення, природи та життя. Найменша подія відлунює у серці письменника та любовно викладена на сторінках.

"Тишина чується в шумі. Тишина життя, а не тишина могили. І хіба ставити сільця на синичок, ходити на зайців, балакати із Кузьмиком не ліпше, не вище, не миліше, як читати, наприклад, "Гамлета" і любити "її" вимученою городською любов'ю? Полюбити можна тільки тут - тут ліс і тишина."

Тут немає екшину чи містики, тут немає про що описувати. Тут треба просто читати.

Рекомендую поціновувачам красивої мови.

Купив для себе, хоч сам уже й у зрілому віці, та й дітей маленьких немає. Але книжка прям запахла дитинством) Стоїть зараз на полиці, на почесному місці.
Безсмертна класика!

На вигляд смачна,колір,тиснення,закладка,тонка хрустка бумага.Зміст неперевершений.

Чудова книга, наповнена поезією про любов, на всі смаки. Така гарна, що милує око. Видання якісне. Книга допомагає ознайомитися з українською літературою краще. Хороший подарунок для людини, яка захоплюється поезією.

Отримала цю книгу в подарунок, коли її неможливо було вполювати. Такі різні і такі прекрасні вірші наших авторів. Є про що подумати, посміятись тапоплакати. Чудова книга як на подарунок, так і у власну бібліотеку.

Неймовірна книга. Скільки кохання на її сторінках. Так романтично, що я прочитала вже двічі!
Це ідеальна книга для будь-якого настрою, з нею можна дійсно відпочити, не треба слідкувати за сюжетом, просто і щиро насолоджуватись. Вона може стати прикрасою бібліотеки і прекрасним романтичним подарунком.
Щиро вдячна Івану Малковичу за таку прекрасну антологію.

"Так ніхто не кохав. Антологія української поезії про кохання" — це збірка, яка зачіпає найглибші струни душі, наповнюючи серце одночасно болем і красою. Кожен вірш у цій антології — це не просто слова, це емоції, переживання, пристрасті, які живуть у кожному з нас, і які знаходять свій відгук у найтонших куточках серця.

Я була вражена тим, як українські поети змогли втілити в своїх рядках всю складність і багатогранність кохання. Це не лише емоції від зустрічі з коханою людиною, але й сум, розлука, невиправдані надії, що залишають по собі біль. Поезія, яку зібрано в цій антології, вражає своєю щирістю і глибиною. Вірші — це справжні твори мистецтва, де кожне слово, кожен образ продовжує звучати в душі ще довго після того, як ти закриваєш книгу.

Читати "Так ніхто не кохав" — це немов поринути у саму сутність кохання, відчути його смак, його біль і його світло. І хоча кожен поет вкладає в свої слова частину себе, у кожному з цих віршів я знаходила відгук своїх власних почуттів. Тут є все — від ніжності та захоплення до розчарування і туги. Це не просто антологія, це справжній емоційний калейдоскоп, який розкривається перед тобою в найрізноманітніших відтінках.

Ця книга стала для мене не просто читанням, а цілим досвідом. Вона нагадала мені про те, як важливо цінувати кохання в усіх його формах — як у моменті щастя, так і у хвилини гіркоти. І хоча слова поетів часто звучать як болючі спогади, вони вчать нас любити глибше і щиріше, не боячись відкривати своє серце.

"Так ніхто не кохав" — це вірші, які не просто читаються, а відчуваються. Це емоційна подорож через усі відтінки кохання, яка залишає у душі теплий слід і дарує відчуття того, що ти не один у своїх почуттях.

Я сама з теплом згадую вірш зі свого дитинства, коли його мені розповідала мама.
Моя донька полюбила цю книгу ще в два роки. Вона завжди просила прочитати їй віршики про "Білих мух" і навіть знала їх на пам'ять. Це дивовижне поєднання ритму і мелодики, яке легко запам'ятовується, стало її першим віршиком.

А ще ця книга стала містом між поколіннями, зв'язуючи нас.
Зараз моя донька підросла, але досі не розлучається з цією книгою. Вірші Рильського вражають своєю вічною актуальністю та простотою. Ілюстрації в цій книзі прості і зрозумілі, тому їх легко сприймають маленькі діти. Формат книги-картонки робить її довговічною і витривалою в маленьких допитливих руках.

Я сподіваюся, що колись моя донька зможе передати цю книгу своїм дітям. Адже такі вірші — це не просто слова на сторінках, вони виховують любов до поезії та природи. «Білі мухи» — це не лише літературний твір, це емоції, спогади та традиції, які формують наш світогляд. Я впевнена, що ця книга залишилася в серцях багатьох родин.

Це справжній літературний шедевр, який торкається найглибших струн душі. Кожна сторінка - окрема нота, що разом створюють гармонію меланхолії та краси.

Рильський з неймовірною точністю передає атмосферу осінньої пори, її тишу і спокій, сум і роздуми. Відчуваєш, як осінній вітер торкається обличчя, як жовте листя падає додолу, як природа готується до зимового сну. Це відчуття настільки реальне, що здається, ніби сам перебуваєш посеред осіннього лісу.

Особливо вражає глибина почуттів, яку автор вкладає у свої рядки. Проза Рильського сповнена ніжності, суму і водночас надії, що змушують замислитися над плинністю часу, красою кожної миті та важливістю збереження внутрішнього миру. Його слова плавні і мелодійні, вони ніби співають, створюючи неймовірну поетичну музику. Досить легко читається, але водночас його рядки змушують задуматися над кожним словом, кожним образом.

"Меланхолійний бенкет осені" – це не просто ще одна книга на полиці, це справжнє свято для душі. Кожен його витвір – це маленьке диво, яке дарує тепло і світло, навіть у найбільш похмурі дні. Рильський нагадує нам про те, що краса є в кожній миті, в кожному листочку, в кожному подиху вітру. Він вчить нас цінувати життя, бути вдячними за все, що маємо, і знаходити радість навіть у найменших речах.

Ця збірка особливо актуальна в наш час, коли ми часто забуваємо про важливість простих радощів і занурюємося у суєту повсякденного життя. Рильський допомагає зупинитися, видихнути і побачити красу навколо нас. Він дарує спокій і гармонію, які так необхідні у сучасному світі.

Загалом, "Меланхолійний бенкет осені" Максима Рильського – це книга, яка залишає глибокий слід у серці і душі. Вона змушує замислитися над важливими питаннями життя, знайти гармонію і внутрішній спокій. Це справжній шедевр, який варто прочитати кожному, хто цінує справжню поезію і хоче відчути справжню красу осінньої пори.

📖💡🍁Книга "Меланхолійний бенкет осені" – шкатулка із коштовною прозою, есеями, спогадами Максима Рильського. Тут письменник постав переді мною в іншому амплуа, геть несхожому на сприйняття через шкільні підручники.

✒️Читаючи, складалося враження, наче ми бесідуємо на літнику затишної кав'ярні. У повітрі – аромат глиці, випрілої трави, суміші меду з відваром шипшини. Віття морелі з його есею торкаються білого простирадла небес, перші вересневі дощі оброшують махрові айстри всуціль. А далі наша розмова перетікає в уривок із його есею↩️

🖇 "Дивні, мінливі фарби лісу, прощальний журавлиний крик, шелестіння пожовклого листу, прозорі краплі минулого дощу, що стиха тремтять на гіллі і в яких сонце сплітає ніжні візерунки...

Здається, ніби осінь тебе обвіває своїми шовковими крилами і несе на них у країну тихої задуми. Здається, ніби вся природа співає тиху елегію; звуки тої елегії вливаються в найтаємніші кутки серця і сповнюють усю істоту хвилями якогось дивного почуття.

І несподівано бринить серед тих пісень осінніх голос меткої безжурної синиці".

📖Вохристі форзаци книги, оксамитово-трав'янисте лясе-закладинка, пісочна палітра обкладинки – це видання тактильне, ольфакторне. Його відчуваєш очима, дотиками, поглядами. У цій книзі як у алябастровій пляшечці: сонячні настінні зайчики, відлуння жайвора, нотки гербати [такий особливий різновид чаю]↩️

🖇"П'ють гербату в осяяній сонцем світлиці. Дідусь із любов'ю дивиться, як Зося їсть грушу. Груша соковита, пахуча — дивний смолистий запах, – і в неї без жалю впиваються білі, блискучі молоді зуби. Степан із пасіки приніс запашних щільників: у склянках прозора бурштинова гербата".

📖Проза Рильського багатовимірна, переливчаста, дзвінка. Така, що залишає слід комети у серденьку!

10/10✨! Як поціновувачці творчості Рильського, мені дуже сподобалося. Завдяки книзі зʼявилось відчуття особистого знайомства з митцем. Бо я дізналася більше про його світогляд, радості, страхи і роздуми. Це набагато більше, ніж просто біографія. Це запрошення до глибокого занурення у внутрішній світ Максима Рильського, що залишає по собі відчуття тепла і водночас суму, як і сама осінь 🍂.
А ця обкладинка, ну просто витвір мистецтва ✨!