"Це жахливо, коли приходить любов не до тієї людини. Але ще страшніше, коли жінка, кохання до якої ти не забудеш ніколи... є злом"
Жанр:
🌘роментезі
🌘антиутопія
🌘наукова фантастика
Рівень spicy: no smut
Сиквел, який можна читати окремо!
Тропи:
🌒від незнайомців до кохання
🌒сильна головна героїня
🌒словберн
Фентезійна складова:
🌊існування привілейованого суспільства, яке ніколи нічого не забува�� (буквально; вони можуть відтворити в пам'яті будь-який момент свого життя так, ніби вмикають його на якомусь програвачі; також їхня пам'ять буквально фотографічна — їм достатньо один раз подивитися на сторінку, щоб запам'ятати все написане на ній)
Дійові особи:
🌙Семере — головна героїня, яка ніколи не забувала; вона пам'ятає кожну дрібницю зі свого минулого; і це минуле переслідує її, адже воно сповнене смертей, втрат і жорстокості;
🌙Бекет — головний герой, який прибуває із Землі з місією довідатися все про жителів Ханаану;
🌙Джилліан — "��одружка" Бекета, як�� працює разом із ним, а ще має стати його дружиною колись у майбутньому, бо так вирішили їхні батьки (тож частково тут можна було б приписати троп "шлюб за домовленістю", але я вирішила, що це було б не надто доречно, але не скажу чому, щоб не спойлерити))
🌙Реддікс — хлопець, з яким має побратися Семере, щоб Рада пробачила її родину (о, ще один "шлюб за домовленістю", так; але знову ж таки не вважаю за потрібне додавати його до тропів))
За вайбом схоже на:
🪐підліткові антиутопії (Голодні ігри, Дивергент, Деліріум, Той, що біжить лабіринтом, Темні уми, Перезавантаження та Знищ мене)
Тип оповіді: почергово від Семере або від Бекета
Ця частина сподобалася мені менше, ніж Забуття, але я не можу назвати її нудною. Мабуть, я просто очікувала дечого іншого. Також зауважу, що тут більший акцент на фантастичній сюжетній лінії, ніж на любовній. В якийсь момент я навіть почала сумніватися, що тут буде любовна лінія, але тут просто шалено довгий словберн, тож треба набратися терпіння.
Кохання у цій книжці трепетне і ніжне. За ним приємно спостерігати. Головні герої дуже обережні зі своїми почуттями. Можливо, тому мені часом не вистачало іскри між ними. Але на колір і смак, як-то кажуть...
Приємно порадували відсилки до попередньої частини. Наприклад, деякі деталі й роздуми перегукуються та протиставляються. А ще для мене була очевидна паралель між початками історій Наді та Семере: Надя на початку історії лізе по мотузці, повертаючись з-за стіни, і думає, чи не впіймається вона цього разу; Семере на початку історії також лізе по мотузці, повертаючись із Позамежжя, і теж думає, чи не впіймається. А ще приємно було нарешті дізнатися про Анну, чия історія залишилася нерозказаною у Забутті. Також ми дізнаємося про долю Наді, Ґрея і Дженіві після фіналу Забуття.
Сюжетні повороти подекуди змусили мене сидіти з роззявленою щелепою, але "скляних" моментів у цій частині значно менше, якщо порівнювати з першою.
Перша частина далася мені доволі важко, адже подій багато, а тут ще й два оповідача, які паралельно розповідають про два різних світи: Землю у майбутньому та Новий Ханаан. Але десь у другій половині стає легше стежити за оповіддю, а фінал узагалі пішов як по маслу.
Раджу прочитати тим, кому сподобалося Забуття і в кого залишилися питання після нього.
Події у книзі "Знання" розгортаються через 379 років після подій "Забуття".
Я думала, що після розв'язання проблем Забуття Новий Ханаан стане ідеальним. Люди мали побудувати ідеальне суспільство, для чого їх і відправили з Землі на нову планету. Але розв'язання одної помилки призвело до виникнення іншої.
Ліки від Забуття дали неочікуваний результат — ті, хто їх отримував, перестали забувати. Взагалі. Вони отримали Знання і сховалися в Підземеллі. А жителі Позамежжя залишилися на поверхні, щоб і надалі кожні 12 років Забувати.
Семере Архіва пережила трагічні події, Знання про які змушують її страждати, а згодом штовхають на пошуки ліків до Проклятого міста — Старого Ханаану. Але там вона знаходить те, чого не очікувала — двох землян. Усе, у що вірила дівчина, руйнується, а правда, що розкривається, виявляється жахливішою за Знання...
📖
Із короткого опису вам може здатися, що геть нічого не зрозуміло. Але повірте, сюжет швидко затягне у новий світ. Навіть, якщо ви не читали "Забуття".
Оповідь ведеться від двох людей: Семере — жительки Нового Ханаану, та Бекета — хлопця із Землі, що прилетів на пошуки залишків експериментальної колонії з Землі. І це додає певної родзинки, адже технологічний розвиток суспільств цих двох повністю відрізняється.
Як і в попередній книзі авторка чудово розкрила світоустрій. Персонажі здаються напрочуд реальними, а їхні вчинки цілком логічними. Взаємодія Семере та Бека була на висоті! Не обійшлося без інтриг і зовсім неочікуваних зрад. Зізнаюся, були моменти до яких я не змогла додуматися.
Якщо порівнювати, то "Забуття" мені більше сподобалося, бо в момент читання книга була оригінальною, а події в продовженні частково були зрозумілими. Але! Тішуся, що змогла прочитати "Знання", адже у мене залишалися питання — чи змогли все ж люди побудувати ідеальне суспільство?
~
Історію я буквально проковтнула за 2 вечори, тож зрозуміло, наскільки було цікаво. І це та серія, до якої я однозначно повернуся. А ще я б залюбки прочитала продовження, але його не існує 😅
"Дівчинко, якщо живеш так, що ніколи не втрачаєш...тоді ти насамперед ніколи нічого й не отримуєш.Який у цьому сенс?"
Ця історія обволікує, як густий туман, затягує у химерну павутину.Читаючи, ти ніби впадаєш у якийсь транс, з якого не хочеться повертатись у реальність.
💠Головній героїні Семере Архіва лише 18. Вона живе в підземному місті Новий Ханаан.
Дівчина особлива. Та, що Знає. Вона вчиться на цілительку і могла б насолоджуватися своїм життям, але там, у Позамежжі, мешкають ті, хто голодує, страждає від хвороб. І Семере хоче поділитися з ними своїм безцінним даром - знаннями.
Бекет прилетів на космічному кораблі 🛸разом із командою, щоб дослідити вимерлу цивілізацію.
Вони - люди із різних галактик, які ніколи не мали зустрітися. Але доля вирішила інакше.
Чи справді представниця іншої цивілізації є для Бекета лише об'єктом для дослідження?
💠Як же ж я довго чекала на продовження yong edult фантастики "Забуття" від Шерон Кемерон!
І от, нарешті, довгоочікувана друга частина вже в моїх руках.
Це антиутопія з елементами наукової фантастики.Тут нові герої, а події розвиваються через 379 років після того, як ханаанці покинули своє місто і вирішили заховатись від Забуття під землею.
💠Важливе місце у творі займають спогади.Уявіть, якби ви ніколи нічого не забували, ваші спогади не тьмяніли б з часом і ви могли б їх переставляти, як 📚 на книжковій полиці.
Але що робити з болючими спогадами?Особливо, якщо ти їх проживаєш сотні, тисячі разів?
💠У цій історії є достатньо політики.І є неймовірна жага влади, усвідомлення себе кимось винятковим, вищим над іншими.І це бачення себе в кривому дзеркалі змушує пожертвувати найріднішими людьми.
🩵І так, тут знайдете кохання, яке лише зароджується в юних серцях, які до кінця ще не усвідомили, що стали одне для одного цілим світом.
Бекет заради Семере порушить всі свої правила, він піде на все, щоб дати їй можливість відпустити жахливі спогади.
Але чи впевнений він, що забувши те, що розриває її зсередини, Семере не забуде і його самого?
💠Я не можу сказати, що друга книга перевершила першу, бо вона дещо інша.
Похмура і небезпечна.
Драматична і філософська.
Зворушлива і щемка.
Водночас сповнена надією на життя без брехні, де кожен має вибір - пам'ятати чи забути назавжди...