Через захоплення окультизмом та магією Ширлі Джексон серед сучасників зажила слави відьми. Проте герої її творів — не потойбічні загадкові сили, а цілком реальні люди, з яких ця реальність часто стирає людські риси, змінює особистість, пригнічує, лякає. Бо найстрашніше зло ховається зовсім не в окультних книгах чи закляттях, а в душах звичайних «добропорядних» громадян, затьмарених жорстокістю та упередженнями. Особливо яскраво це демонструють персонажі головного оповідання збірки «Лотерея», яке визнане класикою американського горору минулого століття.
Лотерея та інші оповідання
Автор
Ширлі Джексон
Опис
Враження читачів
Ширлі Джексон вважається однією із засновниць жанру хоррор в літературі. Стівен Кінг неодноразово зазначав, що саме ця письменниця дуже сильно вплинула на його творчість. Тому його цитата на обкладинці дуже приваблювала мене. Своєрідний знак якості 👍. Тим паче, з творчістю Ширлі Джексон я вже була знайома і її стиль надзвичайно імпонує.
Проте, мене чекало легке розчарування, що мало не загнало, в так би мовити, «нечитун»… Ні, не тому, що відсутня ідея або персонажі не сподобались. З цим якраз все гаразд. В кожній історії відчувається дух паніки, відчаю та у вухах дзинчить музика з хоррор фільмів… Але тут не має історій про привидів, вампірів або інших створінь. Люди. Тільки люди та їх вчинки.
Читаючи історії, думаєш, що ось-ось щось станеться! І не стається… Перебуваючи на піку кульмінації, оповідання ніби обриваються і часто не дають логічного кінця.
З усіх розповідей, напевно, мені дійсно сподобалися дві-три історії. Інші оповідання не залишили якогось відгуку. Не зрозумілим залишається хронологія викладання історій. «Лотерея» - назва оповідання, яке на обкладинці, взагалі останнє. Коротке та незрозуміло чому саме його виділили в назві серед інших.
Висновок - ця збірка не для всіх. Якщо хочеться відпочити, відволіктись, то це правильний варіант. Проте, якщо любите відчуття довершеності в оповіданнях, з розставлянням усіх крапок в історії, то тут виникнуть заминки.
Проте, мене чекало легке розчарування, що мало не загнало, в так би мовити, «нечитун»… Ні, не тому, що відсутня ідея або персонажі не сподобались. З цим якраз все гаразд. В кожній історії відчувається дух паніки, відчаю та у вухах дзинчить музика з хоррор фільмів… Але тут не має історій про привидів, вампірів або інших створінь. Люди. Тільки люди та їх вчинки.
Читаючи історії, думаєш, що ось-ось щось станеться! І не стається… Перебуваючи на піку кульмінації, оповідання ніби обриваються і часто не дають логічного кінця.
З усіх розповідей, напевно, мені дійсно сподобалися дві-три історії. Інші оповідання не залишили якогось відгуку. Не зрозумілим залишається хронологія викладання історій. «Лотерея» - назва оповідання, яке на обкладинці, взагалі останнє. Коротке та незрозуміло чому саме його виділили в назві серед інших.
Висновок - ця збірка не для всіх. Якщо хочеться відпочити, відволіктись, то це правильний варіант. Проте, якщо любите відчуття довершеності в оповіданнях, з розставлянням усіх крапок в історії, то тут виникнуть заминки.