Сортування:
1
Котолог
+38 066 888 18 01
графік роботи служби турботи:
понеділок-п`ятниця - 09:00-21:00
субота, неділя - 09:00-18:00
понеділок-п`ятниця - 09:00-21:00
субота, неділя - 09:00-18:00
Прочитавши вже дві книги Ширлі Джексон, розумію, що це не зовсім моя авторка. З одного боку, мені подобається, що її твори зазвичай мають подвійне дно, і все не завжди таке, яким здається на перший погляд. Цю історію також можна інтерпретувати по-різному. Проте в кінці я зазвичай залишаюся в дивному стані, не впевнена, чи мені сподобався твір, чи я його правильно зрозуміла, чи, можливо, вигадую сенси, яких там насправді немає.
Анонім
"I am living in my own castle, and the people outside are the monsters." Готична, психологічна і дуже зловісна історія про ізоляцію, ненависть суспільства, сестринську любов 🖤. Історія розповідається від імені Мерикет Блеквуд, 18-річної дівчини, яка живе з сестрою Констанс і дядьком Джуліаном у віддаленому родовому маєтку після сімейної трагедії — отруєння, яке забрало більшість родичів. Саме через цю трагедію, громада невеличкого містечка їх ненавидить, оскільки підозрюють у вбивстві старшу сестру. Публічний осуд тісно переплітається із заздрощами та людською цікавістю. Що може бути більш притягуючим для оточуючих ніж дівчата, які вродливі, самостійні, багаті та окутані численними таємницями? Сестри як магніт притягують до себе місцевих пліткарів та численних злісних наклепників. Історія про жінок, які відмовились жити за нормами суспільства й створили власний мікросвіт. Чи зможуть сестри існувати без зовнішнього світу? Чи може хтось втрутитись і прижитись в їхній ідилії побуту? Готична та часом клаустрофобна історія змушує читача замислитись над реальністю та містикою. Чи дійсно все відбувається так, як зображується очима Мерикет? Чи тут є місце магії та ритуалам? Хто вбив батьків дівчат? Цікавим інструментом напруги є те, що кінцеві відповіді на всі ці запитання не написані прямим текстом, проте автор надає можливість дійти відповідних висновків шляхом висування різноманітних теорій, перехресних подій, натяків та думок Мерикет. Виникає відчуття, що ти ніби читаєш текст написаний між рядками основної історії. Одним із натяків є те, що батьки дівчат були дуже суворими та деспотичними, що стало мотивом для їхнього вбивства, проте хто саме за цим стоїть, краще дізнатися Вам самостійно 😉 . Заплутані взаємовідносини Мерикет та Констанс, поява їхнього кузена та взаємодія персонажів зі світом ніби натякають на неоднозначність: ніхто цілком не правий чи винний, все що відбувається ґрунтується на більш глибоких причинах, ніж здається на перший погляд. Наприкінці сестри залишаються жити удвох у напівзруйнованому будинку. Вони стають фактично привидами, як залишки старого світу, який сам себе знищив. Така поведінка є реакцією на зовнішній світ. Сусіди, які засуджували та заздрили дівчатам, завдали болю – знищили їхній дім, а потім через відчуття вини намагалися відкупитись їжею. Для дівчат світ став настільки жорстоким і фальшивим, що навіть патологічна ізоляція здається кращою, ніж реальне життя. Жити в напівзруйнованому будинку для них є порятунком у сховку фантазійного світу, в якому немає ні моралі, ні часу, ні інших людей, тільки дві сестри проти всього. Дім стає своєрідною усипальницею або музеєм, де зберігаються тільки найнеобхідніші та дорогі речі, проте здатний огородити від небезпек Мерикет та Констанс у своєму захисному ковпаку, невидимим для інших. Такий бар’єр відгороджує головних героїнь від світу та приносить їм мир та спокій. Але плата за це висока - відмова від реальності, розвитку, взаємодії та соціуму в цілому.
Анонім
Горор з гігантськими стрибками страху. А ще це той незваний гість, який заселяється у твоїй голові і ще певний час тримає тебе думками над прочитамни. Невидима та явна маніпуляція Будинком і читачами і героями постійно дають відчуття то тривожності, то якоїсь трагедії. Безумовно раджу до читання, особливо, якщо вам подобається рядок за рядком натягувати струни та створювати напругу на книжкових сторінках
Анонім
Та отримуйте інфо про новинки й події в книгарнях