Завірюха

Українська міфологія, що тісно переплетена із забороненим коханням.
Якщо Вам таке подобається, тоді неодмінно прочитайте чудове фентезі української авторки Анастасії Нікуліної "Завірюха".


Анотація:

Заради звичайної людської дівчини він порушив тисячолітні закони та пішов наперекір самим богам. Яр — син давнього роду Завірюх, наділених могутньою силою. Та що вісім років вони покидають власні домівки, щоб утекти від неминучої ненависті людей. А все тому, що через жорстоке прокляття втратили найголовніше — любов. Хто стане на бік світла, щоб протистояти мороку? Чи Великі почують молитви смертних? Часу обмаль. Адже Пітьма вже давно засіла в душах людей і всевладних богів…


 Книга мені сподобалася, тому я точно буду її ще не раз перечитувати. Через те що події відбуваються в зимку, у книзі неймовірно зимова атмосфера. Сюжет цікавий, кінцівка досить неочікувана.


Тропи
~ заборонене кохання
~ щасливий фінал
~ кохання з першого погляду
~ магічні істоти
~ високі ставки
~ подолання труднощів

•Жанр: Ромар-чар, фентезі
•Вікове обмеження: 13+
•Оригінальність сюжету: 5/5
• Персонажі: 5/5
• Любовна лінія: 5/5
• Обкладинка: 5/5
• Майстерність автора: 10/5

Загальна оцінка 10/10

Це моє перше знайомство з автором. Воно вийшло цікавим, але були і мінуси. Чомусь книга дуже погано йшла. Мабуть не мій шрифт та оформлення сторінок.

До початку я віднеслася скептично. Кохання Яра та Лесі, коли усі проти, було для мене передбачуваним і я гадала що уся історія буде побудована на цьому. Але як добре, що я помилялась. Звичайно кохання тут це провідна лінія, але це і є роман-чар. Насправді ж усе набагато глибше.

Сподобалось, що книгу можна розібрати на цитати. Їх так багато і вони такі влучні. Мої відгуки завжди починаються з головної для мене цитати книги, тут я ледве її обрала. І написано усе гарно і зрозуміло, не було важких діалектичних слів або чогось модного.

Тут підіймається дуже багато важливих тем. Про кохання, дружбу, родину, обов'язки, віру у богів та надприродні сили. А ще їжа🤤 Які тут смачні описи їжі. Голодним краще не читати. Над кожною темою ти замислюєшся і не залишаєш без уваги. Багато важливих рішень доводиться приймати героям, але тільки з вірою у краще та свої сили, відчуваючи підтримку рідних та свого роду ці рішення будуть прийматися найкращим чином.

"Темрява – не справжній ворог, а лише противага Світлу. І тільки з Темрявою та Світлом і в світі, і в душі можлива рівновага". Дуже влучна цитати, з якою я згідна на всі 100%. В кожному з нас є як погане, так і хороше. Тільки ми самі можемо цим керувати і вирішувати чию сторону обрати.

Так склалось, що я читала всі романи Насті. Вони всі різні. Але кожен особливий по-своєму. Фентезі авторці пасує і , не знаю , як ви на це відреагуєте, але читаючи "Завірюху" здавалось , що я читаю щось із романів Дари Корній😊

Я не буду розповідати сюжет, бо книга з новинок, але вже стала популярною.

Епізоди, де Леся подумки прощається з батьками, дуже хвилюючі і проникливі.
Але Яр інколи дивував своєю наче дитячою нерозсудливістю. Не завжди. Проте, я розумію, що всі його вчинки почасти пояснюються запальним характером. Так круто, коли авторка ніби відповідає на твої питання. Поступово все стає зрозумілим) Фінал непростий, як на мене. І проситься історія про Великих Їхні образи Дуже сподобалися!
І коли відгук може прочитати справжній живий автор, то круто, але все одно трохи хвилююче))
Роман чудовий. З радістю порекомендувала б прочитати підлітками. Авторка ну дуже особливо пише про любов. Любов чисту, потужну і , часом, руйнівну...

П. С. оновлене видання не читала, але обов'язково планую: цікаво чим доповнився текст)