У нас завжди буде літо. Книга 3

"У нас завжди буде літо"- це третя та заключна книга трилогії "Цього літа я стала вродливою" від Дженні Хан. Цей роман стає довгоочікуваним фіналом історії Беллі Коннор, яка намагається остаточно здолати свої страхи та збудувати щасливе життя з коханим.

Що мені сподобалося:
Емоційний та щирий сюжет: Авторка майстерно передає емоції героїні, її сумніви, вагання, радість та остаточне прийняття себе та своїх почуттів.

Глибокі та багатогранні персонажі: Беллі зображена вже не як юна дівчина, а як доросла жінка, яка пройшла через багато випробувань та знайшла своє місце у світі. Її оточують цікаві та неоднозначні люди, кожен з яких має свою історію та мотивацію.

Красива мова: Хан використовує легку та емоційну мову, яка допомагає читачеві поринути в атмосферу літа, тепла та щирості.

Важливі теми: Роман порушує важливі теми кохання, втрати, дорослішання, пошуку себе та прощення. Авторка не дає готових відповідей, але змушує читача замислитися над цими питаннями.

Емоційний фінал: Фінал книги є емоційним та зворушливим, він дає читачеві відчуття завершеності історії та залишає приємний післясмак.

Що можна покращити:
Дещо затягнутий сюжет: Деякі події сюжету можна було б описувати більш динамічно.

Не всі сюжетні лінії завершені: Деякі сюжетні лінії, розпочаті в попередніх книгах, залишаються нерозкритими, що може розчарувати деяких читачів.

Загалом:
Це емоційний та зворушливий роман, який стає чудовим завершенням історії Беллі Коннор. Ця книга змусить вас сміятися, плакати та щиро співпереживати героїні.

Кажуть, літо — це маленьке життя, і щось в цьому таки є. Я обожнюю книжки з літнім вайбом, але ще жодна з прочитаних, не викликала в мене таких емоцій, як ця 🥺🔆
"У нас завжди буде літо" - це літній підлітковий роман, головне гасло якого: вибери між двома, або не дістанеться нікого.

Кожне літо по-своєму прекрасне: пляж, океан, вечірки, захід сонця, катання на велосипедах, безтурботні дні сповнені літніх розваг з друзями і, звісно, кохання та вир емоцій, які часом складно контролювати. Та чи й треба?!

Я б з радістю почитала продовження, приміром про життя головних героїв через 10 років. Але, на жаль, чи, на щастя, ми цього не побачимо, принаймні поки що.

Третя і заключна книга трилогії.І я просто в захваті!Ніби вже встало на свої місця і мав би бути хепіенд гг з Джеремайєю,але Конрад ніби наважується зізнатись про взаємні почуття. Це змушує Беллу пригадати свої почуття до нього.Вона на роздоріжжі.Що обрати, стабільність чи почуття?Такий вибір так часто постає перед нами, що ми переймаємось вибором гг наче своїм власним.
Дуже шкодую, що це вже кінець історії!