Запахи чужих домівок

Як і каже нам напис на обкладинці, ця історія зворушлива й щемка.

Вона розповідає про підлітків, які живуть на Алясці. Тут багато родинних драм, неблагополучні сімʼї, недитячі проблеми у дітей. Крім того, атмосфера, побут і безліч дрібниць з життя й побуту невеличкого містечка на холодному краю світу.

Мені ця книга нагадала трилогію про Бьйорнстад Фредріка Бакмана, як за сюжетом, так і за стилем написання, але більш колоритна й стисла.
Я чекала, що тема запахів буде більше обіграна. Вони тут є, звісно, але прямо в буквальному сенсі передані. Тож якогось вишуканого сенсу з ними, здається, не вдалося створити.

Мене зацікавила ця книга через те, що події в ній відбуваються на Алясці. До цього я читала, здається, лише одну книгу про цю місцевість - «Велика глушина». Мені дуже сподобалось.
⠀
У книзі ми читаємо історії кількох головних героїв: Рут, Дорою, Еліс, та Генком. Кожен із них маю свою, сумну, драматичну історію, повʼязану із життям на Алясці. Вони ще підлітки, але вже пережили втрати рідних, насильство, пошук себе, свого місця, незаплановану вагітність. Їм доводиться нести відповідальність за себе, близьких, роботи вибори, любити, втрачати та пробачати.
⠀
Книжка пронизана сумними мотивами, але вона має життєствердний настрій. І загалом покликана, на мою думку, показати, що вихід завжди є, а поряд є люди, готові підтримати.
⠀
Читаючи цю книгу, вам буде сумно. Але також - радісно. Ви будете втрачати разом із героями: себе, рідних, місце, надію. Але також будете дружити, підтримувати, знаходити, любити, вчитися знову довіряти і збирати своє серце по крупинках.
⠀
Історія кожного героя чи героїні - зворушлива та щемлива. Однак книга розпочалась із історії Рут, і нею вона й завершилась. Мені здалось, це правильним. Я очікувала трішки більше від фіналу. Фінал ніби логічний та правильний, але не дуже «епічний», якщо можна так сказати. Якось просто. Ніби вичерпався текст. Та це не означає, що він поганий. Просто не такий, як я очікувала.
⠀
Книга має дуже добре описану атмосферу життя на Алясці: коли діти вчаться полювати на оленів чи рибу раніше, ніж ідуть до школи; народжуються на човнах; розбирають тушки риб і вважають, що кров у волоссі батька - це чарівно. Книга описує сувору та холодну землю, але показує також людей, спільноту, де кожен знає іншого, де кожен готовий прийти на допомогу за потреби, де ніхто не любить стукачів.
⠀
Та книга не захопила мене дуже сильно. Вона класна, але не вистачило занурення. Думаю, через те, що тут йдеться про чотирьох людей, і я просто не встигла як слід проникнутися кожною історією.
⠀