Моя темна Ванесса

Книжка, яка довго була на слуху, адже тема.яку піднімає авторка, дуже напружена та неоднозначна.

15-річна Ванесса - учениця закритої школи. Дівчинка зріла не по роках. Саме в цьому її переконує 42-річний вчитель англійської літератури. Поступово, маніпулюючи та підкоряючи, даючи читати вірші Емілі Дікінсон, "Лоліту", він закохує в себе юну ученицю.

Але все таємне стає явним рано чи пізно. І хто ж винен? Звичайно, дівчинка, яка все не так зрозуміла. І Ванесса живе з цим своїм болем багато років. Аж у її 32 в соцмережах публічно інша дівчинка звинувачує того ж вчителя. А він знаходить Ванессу, щоб ще раз підкреслити, що він же ж точно ні в чому не винен. Насправді це такий тригер для жінок сьогодні. Адже дуже часто винною стає саме жертва. Бо нащо так вигляддала, одягалась , спокушала?

Дуже складна тема, яку варто проговорювати і поширювати. Бо ця тема, на жаль, і сьогодні дуже поширена у суспільстві.

Книжка тримала в напруженні, бо хотілося б, щоб все склалося якнайкраще для героїні. І вона змогла пережити свій біль і йти далі.

Цікава книга.

Книга, яка робить боляче...
Книга, яка вплутує тебе в свою павутину...
Книга, яку я нікому не пораджу...

Не планувала я читати «Моя темна Ванесса», але коли побачили її в @nevdoma.cafe, вирішила що це знак. Знала, що буде це не розважальне чтиво і все одно була шокована, обурена... 🌪 тут має бути ураган із почуттів та думок, які викликала ця книга.

«Лоліту» я прочитала ще в 14 років. Казав тоді тато, що здається зарано мені читати такі книги, але я зовсім не асоціювала себе з Лолітою. Мені були дивні її учинки. А ще я усвідомлювала, що переросла вік німфетки і оте все не про мене. А Гумберт був просто психом і маніяком. Було б цікаво тепер перечитати і оцінити тепер цей твір.

Тепер я прочитала історію Ванесси - сучасної Лоліти. Зламаної жінки, яка ніби і розуміє в який момент щось пішло не так, але не може справитись з тим. Вона як муха, яка заплуталась в сітях павука, тобто свого вчителя-ґвалтівника. Авторка яскраво змалювала і сексуальні сцени, і психологічні. Як майстерно той м@дак (пардон, не можу називати його вчителем) маніпулював нею, а вона кричала мовчки.

Я ніби побувала в голові Ванесси. Це лабіринт жахів. Авторка легко пише, але це не робить читання легким. Буде боляче. Згадуються давно забуті моменти, коли хтось домагався мене, робив непристойні пропозиції. Але я змогла сказати «Ні», а Ванесса змовчала...

Якщо ти наважишся читати цю книгу - це твій вибір. Вона чудово підійде для дискусійного клубу, бо поговорити там є про що. І було б добре розділити переживання з кимось.

В мене росте донька і це моторошно. Мені страшно, що в якийсь момент не зможу вберегти, пояснити, допомогти. Тому вже починаю вести розмови на тему сексуальної освіти, адже це не тільки про секс, а й про особисті межі, про вміння сказати «Ні» у потрібний момент.