«Чорний ангел» — це книга про протистояння двох братів на тлі занепаду людського життя: від змін у способі мислення й відходу від християнських цінностей до побутових справ і зведення потреб до примітивного рівня.

Оповідь ведеться від імені головного героя, комунара, в Україні 1920-х років.
Роман динамічний і насичений подіями, але для мене він видався непростим. Це філософський твір, для глибшого розуміння якого бажано знати історичні події в Україні минулого століття.

Завдяки вдалим метафорам, нетиповим порівнянням, влучним прикметникам і правильним акцентам на побуті героїв, автор вдало зобразив нестабільність епохи, занедбані шляхетські маєтки й життя в комуні. Все це створило напружену атмосферу, яка супроводжує читача на сторінках книги.

У романі майстерно переплелися історичні події та долі неоднозначних героїв. Автор вдало балансує між описами (яких у тексті вистачає) й розмовами, що інтригують, через які поступово розкриває образи персонажів. Діалоги різноманітні: від довгих монологів політичного змісту до коротких, лаконічних реплік. Герої — ідейні, цілеспрямовані, загадкові. Головний герой, одержимий ідеєю знайти формулу, яка забезпечить людей врожаєм, стає символічною фігурою, яку читачу належить розгадувати протягом усього твору. Особливо мені сподобалися жіночі образи в романі. Віра — сильна й мудра, а Марта — емоційна та імпульсивна.

Історію розповідає комуніст, проте назву роман отримав на честь його брата — представника повстанського руху, петлюрівця. У цьому можна провести паралелі з біблійною історією Каїна та Авеля.

У книзі порушуються питання національних ідей, створення й функціонування ідеологій, радянської влади, комунізму, а також соціальні й філософські проблеми. У тексті не бракує загадок, політики, сімейної ворожнечі й лінії фанатичного жіночого кохання. Присутня навіть детективна інтрига.

Після кожної прочитаної глави я відчувала приємний посмак і мала багато запитань, на які хотілося знайти відповіді. Фінал непередбачуваний.
Я рекомендую «Чорного ангела» усім, хто цікавиться історією України та хоче познайомитися з пригодницькою українською літературою.

Ця книга розбиває серце спогадами, але зцілює теплими історіями. Вона емоційна, часом болісна, іноді викликає ком у горлі, але водночас дарує посмішку. Найскладніше для мене було стежити за власними реакціями під час читання.

Єдине слово, яким я можу описати цю книгу, – «сила», адже саме вона пояснює незламність духу людей та їх здатність жити у сучасних реаліях.

Завдяки особистому досвіду авторів та прикладам із життя різних людей, читачам подаються історичні події та пояснюються реакції на них. Ця робота розташована на перетині психології та соціології. Автори розповідають про захисні механізми мозку, фази переживання катастроф та досвід травм. Книга також охоплює діяльність волонтерських організацій і пояснює складні теорії психології зрозумілою мовою.

Ця праця є дослідницькою та здатна стимулювати науковців до подальших дискусій про психологічні аспекти війни та їх вплив на суспільство.

*важливо зазначити: якщо ви не готові знову переживати події повномасштабного вторгнення, краще відкласти цю книгу до інших часів.

Існує думка, що захоплення книгою залежить від того, наскільки читачу імпонує головний герой. Зізнаюсь, маю з десяток книг, які полишила, бо не сприймала персонажів і не вірила їм.
«Жовтолика» — виняток.

Сюжет занурює в літературний світ Америки, де нереалізована письменниця краде роман померлої подруги й видає його під своїм іменем. Історія містить інтригу та кілька неочікуваних поворотів, але для мене цього виявилося недостатньо, щоб втримати зацікавленість до останньої сторінки. Не банальний задум, головна героїня, яка максимально дратує, але дивує своєю іронією, та цікава презентація комунікацій письменника з агентами й видавництвами. Авторка наголошує на силі соціальних мереж і технологій, які здатні як подарувати популярність і славу, так і безжально забрати їх одномоментно.

Для мене це книга про самореалізацію, вміння домовлятися з собою, впевненість у своїх силах і, найголовніше, про совість.
Питання расизму, які постають у книзі, змушують замислитися над власним стереотипним мисленням.

Мої очікування від твору збіглись з реальними враженнями після читання. Захоплює та надихає стиль написання, вміння побудувати сюжетну лінію й поступово розкрити образ героїв, нанизуючи їхні бачення, цінності та результати поведінки з кожною
главою.

Цей твір для мене своєрідний і вартий уваги. Якщо любите сучасні історії з детективною лінією, запрошую до читання.

Роман, який надихає, захоплює і майстерно занурює в атмосферу Ірландії 1921 року.

Це історія про кохання, побудову стосунків, довіру та підтримку. Переміщення у часі додає цій історії магічного відтінку та цікавих сюжетних поворотів.

Авторка майстерно описує почуття героїв, проводячи їх через час, політичні події, сімейні драми та суспільні інтриги. Головна героїня вирізняється своєю послідовністю та логічними вчинками. Цікавий факт: прототипами героїв книги стали родичі авторки, і, можливо, саме тому персонажі вийшли такими реалістичними та глибокими. Їхні образи створені з великою увагою до деталей, а почуття передані так, що вони стають зрозумілими і близькими читачу. Трепетно та чуттєво описані взаємозв’язки між персонажами, особливо сімейні відносини між дідусем та онукою.

Пригодницький дух та щирість авторки викликають симпатію. Для мене стало відкриттям становлення Ірландії як незалежної країни, її боротьба за своє існування у світі, а також збереження унікальної культури, мови та фольклору.

Книга читається легко, розділи охоплюють як ситуації в середині сімʼї, так і державні події. Історія подається через двох оповідачів: головну героїню та героя, що додає їй глибини та різноплановості. Жіночий погляд і сприйняття життєвих обставин чергується з чоловічим.

Поєднання історичних фактів, реальних постатей та зворушливого, міцного кохання формує високу оцінку цьому твору. Безумовно, я люблю, коли книжки залишають приємний післясмак.

Книга з високою оцінкою, яку я не буду радити. Вона знаходиться в топі найбільш продаваних та популярних і потрапила до моїх рук завдяки книжковому клубу.

Це темна та депресивна історія про життя лікарів, функціонування медичних установ, інтриг та мафіозних утворень в медичному секторі України. На сторінках цієї книги вистачило місця всьому: шантажу, романтиці, медичним маніпуляціям та гостро піднятому питанню людської совісті.

Герої суперечливі, але розкриті. Протягом читання до них виникає ціла палітра емоцій від співчуття до ненависті. Образи створені реалістично. Кожен персонаж давив мене психологічно, дехто розчаровував, а хтось дратував своєю появою. Сюжет передбачити мені не вдалось. Я до кінця не розуміла яким буде фінал цієї історії.
Сюжет. Для мене найважливішим елементом в цьому трилері стала - логіка. Події продумані, послідовні та повʼязані між собою діалогами й спогадами головного героя. Відповідністю жанру 100%.
Стиль на писання простий. Незважаючи на медичну тематику, зрозуміти суть тексту не складно, я зверталась до гугла в пошуках визначення до термінології всього кілька разів.
Це книга про психічно хворих людей. Вона не буде тішити Вас красивими описами, любовними сценами чи глибокими філософськими цитатами. «Танці з кістками» про падіння людини.

Для мене це було занадто, щоб повернутися до цієї книги знов, але абсолютно достатньо, щоб залишитись під враженням.

Трилер без прикрас. Холодний душ із ряду злочинів головного героя - це лише поверхня того, що діється насправді. Читаючи такі розповіді мене хвилює лише одне питання. Якщо на тему трансплантації органів на чорному ринку пишуть книги, то на якій стадії ця ніша перебуває насправді зараз?