Та отримуйте інфо про новинки й події в книгарнях
Або купіть у застосунку – тут є трекер читання і ще бага-а-ато цікавок ;)
А я теж хотіла б колись переїхати у Карпати на кілька років. "Поляна Вільча" - зацікавила мене ще з першого погляду. Як тільки прочитала анотацію, зрозуміла, що книга мені зайде. Я дуже люблю Карпати...читати далі →
"У червні до мене завітала з Дніпра давня подруга Марина. Вона бігала кругом хати, по хаті і пищала від захвату. Коли людина вперше потрапляє в Карпати - таке буває. Її захоплювало все: краєвиди, пові...читати далі →
«Я завжди мріяла про Карпати…», — пише авторка. Але не обмежується лише мріями, вона переїздить із Дніпра до Поляни Вільчої — маленького гірського села у Карпатах. Лісові духи, мольфари, несамовиті люди, здатні давати лиха закаблукам над тілом небіжчика, шалені пристрасті, гра життя і смерті — те, чим так вабили гори, стає ближчим, ось воно зовсім поряд, захоплює, дивує, часом лякає, словом, не залишає байдужим.
У книзі авторка розповідає історії звичайних людей з їхніми пристрастями, мріями, буденними клопотами, радісними та трагічними моментами життя. Історії про будні без прикрас, часом моторошні, часом веселі, а часом такі, що викличуть сльози, і все це розбавлено карпатським колоритом — книга точно не залишить нікого байдужим.
Зізнайтеся, ви мріяли колись пожити у Карпатах? Що ж, у будь-якому разі, читаючи книгу Світлани Козаченко, матимете змогу відчути, як то. А тим часом у маленькому гірському селі «працюють і святкують, кохають і зраджують, б’ються і миряться, ходять до церкви і чаклують, вражають щирістю і хитрують, щедро обдаровують і ворогують за метр межі, ховають своїх небіжчиків і народжують дітей…»
Котолог
