Звіяні вітром. Том 1

1216 сторінок. Два томи. Один тиждень мого життя. Одна Громадянська vійnа. Одна героїня, яку хочеться то вдарити, то обійняти. Одна історія яка запала в серце.
Цей роман має дві основні складові. Перша - це історія Скарлет О'Гара - дівчини, яка виросла на багатій плантації і яка з дитинства звикла отримувати те, що вона хоче. Але її спіткали розчарування: коханий Ешлі заручився з іншою, Чарльз, за якого вона вийшла заміж назло Ешлі, помер, залишивши вдовою з дитиною і почалася vійна.

Я можу довго писати про те, яким стервом була Скарлет, адже вона руйнувала життя і перла по головам тільки для того, щоб бути щасливою, її вчинки були поза нормами моралі, а сумління можна було приспати однією фразою: "Я подумаю про це завтра". Але ж історія зовсім не про це.

І ось тут ми підходимо до другої складової цього роману - Громадянська вiйна. Я із цікавістю спостерігала за амбіційними конфедератами, які хочуть відстоювати свої традиції та життєвий уклад (якими б дивними вони не здавалися іншим). Не скажу, що раніше я щось знала про Громадянську вiйнy в США, але дізнатися про її причини, перебіг та наслідки було пізнавально.

Дві складові роману поєднуються в одне ціле через взаємини головної героїні з оточуючими важливі, бо вони показують тогочасні правила життя і що з них вийшло. З їx допомогою ми розуміємо, кого можна було вважати леді чи джентльменом, чи могли раби жити без своїх власників і чого варта червона земля Джорджії без своїх врожаїв. Для мене "Звіяні вітром" - це той випадок, коли історичне тло вдало доповнене особистою історією, адже вони доповнюють одне одного.

Думаю, ті хто дочитав до кінця, зрозуміли, що книга мені сподобалася і я раджу її, але тільки якщо ви не боїтеся великого об'єму та дратівливих персонажів😏.