Маргарет Мітчелл
Ім’я Маргарет Мітчелл знає кожен, хто хоч раз чув про «Звіяні вітром». Авторка написала лише один роман, але цього виявилося достатньо, щоб залишитися в історії світової літератури.
| Роки життя | 8 листопада 1900 – 16 серпня 1949 |
| Діяльність | письменниця, письменниця-романістка, сценаристка, журналістка, прозаїк |
| Освіта | Коледж Сміт і The Westminster Schools |
| Книжка | «Звіяні вітром»
|
| Нагороди |
|
Коротка біографія Маргарет Мітчелл
Марґарет Манерлін Мітчелл народилася 8 листопада 1900 року в Атланті, штат Джорджія. Авторка стала відомою завдяки одному-єдиному роману — «Звіяні вітром», який не просто став бестселером, а буквально перевернув уявлення про жіночу прозу. Книжка здобула Пулітцерівську премію, була перекладена 37 мовами і лягла в основу легендарного фільму 1939 року, що отримав 8 «Оскарів».
Дитинство та родинні впливи Маргарет Мітчелл
Майбутня авторка зростала в родині, де розмови про історію звучали щодня. Її батько, Юджин Мітчелл, був адвокатом і краєзнавцем, а мама — активною суфражисткою. Історії ветеранів Громадянської війни, розповіді бабусь і тіток — усе це з дитинства формувало її уявлення про минуле, яке згодом стане ґрунтом для роману.
Авторка навчалася у Вашингтонській семінарії, а потім вступила до Смітського коледжу. Але після смерті матері під час пандемії «іспанки» в 1918 році покинула навчання й повернулася додому. Цей особистий досвід згодом стане основою для однієї з найсильніших сцен у «Звіяних вітром».
Робота журналісткою
У 1922 році Марґарет почала працювати журналісткою в газеті «Атланта Джорнал» під ім’ям Пеггі. Того ж року авторка вийшла заміж за Беррі Апшоу — але цей шлюб тривав лише 10 місяців. Насильство з боку чоловіка і публічний скандал змусили Маргарет подати на розлучення, що в ті часи на Півдні США було рідкістю. У 1924 році вона повернула дівоче прізвище.
Другим чоловіком став Джон Марш — справжній романтик, який залишив роботу у Вашингтоні заради неї. У 1925 році вони одружилися, і авторка залишила журналістику, щоб зосередитися на творчості.
Передчасна смерть
11 серпня 1949 року Маргарет Мітчелл збив автомобіль — вона саме йшла до кінотеатру. Водій раніше працював таксистом, звідси й поширений міф, що це було таксі. Через п’ять днів вона померла, так і не прийшовши до тями. Її поховали на Оуклендському кладовищі поруч із родиною.
Творчий шлях Маргарет Мітчелл
Писати роман авторка почала в 1926 році — спершу з фіналу. Вона не вірила в себе, сторінки ховала навіть від чоловіка. Але у 1935 році, завдяки наполегливості подруги, рукопис потрапив до видавця Гарольда Летема з видавництва «Макміллан». Раніше книжка мала назву «Завтра — інший день», але пізніше стала «Звіяні вітром» — за поетичним рядком з вірша Ернеста Доусона.
Авторка скрупульозно редагувала текст, вивіряла дати, працювала над історичними деталями. Роман вийшов 30 червня 1936 року з потужною рекламною кампанією, в якій вона брала активну участь. Вона сама домовлялася про продажі, переклади й роялті — справжня бізнесвумен свого часу.
В одному з інтерв’ю авторка сказала про роман так:
«Це проста історія про абсолютно простих людей. Немає вишуканого стилю, символіки чи філософії — нічого з того, що зазвичай робить бестселери. Але щось у ній зачепило людей».
У 1937 році книга отримала Пулітцерівську премію. Попри шалений успіх і прохання читачів, авторка більше не написала жодного роману.
Книги та видання Маргарет Мітчелл
Українські переклади цього роману виходили неодноразово:
- 1992 — у видавництві «Дніпро», у перекладі Ростислава Доценка.
- 2004 — у видавництві «Фоліо», у перекладі Ростислава Доценка.
- 2016 — у «Країні Мрій», переклад Доценка, однією книгою.
- 2025 — нове видання у «Книголав», переклад Олени Оксенич, у двох томах.
Книга починається з опису ідилічного життя південної аристократії. Плантації, бали, сукні з кринолінами, рабовласницький уклад — все виглядає яскраво, майже романтично. Але цей світ поступово тріскає по швах. Перша частина роману охоплює період до і під час Громадянської війни в США, зображуючи, як усе знайоме руйнується. Історія ведеться здебільшого через призму життя Скарлетт — розпещеної, впертої, неймовірно сильної дівчини, яка змінюється на наших очах.
Скарлетт О’Гара — це не класична героїня, яка викликає безумовне захоплення. Вона егоїстична, часто жорстока, але в той же час — надзвичайно жива і справжня. Її жага до життя, здатність пристосовуватись і боротися вражає. Мітчелл показує, що не завжди доброчесність веде до перемоги — іноді виживають ті, хто готовий порушити правила.
Ешлі Вілкс — чоловік, якого Скарлетт кохає, уособлює старий, витончений світ Півдня. Але його слабкість і невміння пристосовуватись до нових умов показують, що романтизм іноді поступається практичності.
Ретт Батлер — один з найяскравіших персонажів. Цинік, але з глибоким розумінням природи людей, він наче противага Скарлетт. Їхні діалоги — це завжди інтелектуальні двобої, наповнені іронією, болем і прихованою пристрастю.
Особливо вражає, як тонко Мітчелл описує внутрішню боротьбу героїв, особливо Скарлетт, і її поступове дорослішання. Роман не ідеалізує персонажів — навпаки, він показує їхню неоднозначність, слабкість і силу водночас.
Мова роману багата, описи живі, насичені деталями, які легко переносять читача у ХІХ століття. Мітчелл пише з розмахом, але водночас уважна до дрібниць. Атмосфера Півдня, з усією його красою і суперечностями, передана дуже майстерно.
Я раджу прочитати «Звіяні вітром»: любителям історичних романів — книга дає глибоке розуміння епохи, не як сухий факт, а як емоційне проживання змін; тим, хто цінує сильні жіночі образи — Скарлетт точно одна з найпотужніших героїнь світової літератури; тим, хто шукає щось більше, ніж просто романтичну історію — це книга про життя, про війну, про зраду і про надію.
«Звіяні вітром» — це книга, яку або люблять, або активно обговорюють. Вона викликає емоції, змушує замислитися, ставити питання і не завжди давати відповіді. Це історія про кінець одного світу і народження іншого — і про жінку, яка намагається знайти своє місце посеред руїн.
Це одна з найвидатніших книг, що я прочитав. Майстерність передавання духу епохи і характерів окремих людей настільки висока, що немає такої оцінки в шкалі, щоб можна було її виставити.
Скарлет, Мелані, Батлер, Ешлі та багато інших образів залишаться зі мною на все життя.
Це історія, яка змінює сприйняття світу і самого життя. Класика на всі часи.
Більше нічого не скажу - було б блюзнірсько неправильно своїм недолугим відгуком пробувати передати всю грандіозність геніального твору. Єдине, що можу сказати, книжку варто читати. Усім. У всі часи. Класика на всі віки.
Це одна з найвидатніших книг, що я прочитав. Майстерність передавання духу епохи і характерів окремих людей настільки висока, що немає такої оцінки в шкалі, щоб можна було її виставити.
Скарлет, Мелані, Батлер, Ешлі та багато інших образів залишаться зі мною на все життя.
Це історія, яка змінює сприйняття світу і самого життя. Класика на всі часи.
Більше нічого не скажу - було б блюзнірсько неправильно своїм недолугим відгуком пробувати передати всю грандіозність геніального твору. Єдине, що можу сказати, книжку варто читати. Усім. У всі часи. Класика на всі віки.
Цей роман має дві основні складові. Перша - це історія Скарлет О'Гара - дівчини, яка виросла на багатій плантації і яка з дитинства звикла отримувати те, що вона хоче. Але її спіткали розчарування: коханий Ешлі заручився з іншою, Чарльз, за якого вона вийшла заміж назло Ешлі, помер, залишивши вдовою з дитиною і почалася vійна.
Я можу довго писати про те, яким стервом була Скарлет, адже вона руйнувала життя і перла по головам тільки для того, щоб бути щасливою, її вчинки були поза нормами моралі, а сумління можна було приспати однією фразою: "Я подумаю про це завтра". Але ж історія зовсім не про це.
І ось тут ми підходимо до другої складової цього роману - Громадянська вiйна. Я із цікавістю спостерігала за амбіційними конфедератами, які хочуть відстоювати свої традиції та життєвий уклад (якими б дивними вони не здавалися іншим). Не скажу, що раніше я щось знала про Громадянську вiйнy в США, але дізнатися про її причини, перебіг та наслідки було пізнавально.
Дві складові роману поєднуються в одне ціле через взаємини головної героїні з оточуючими важливі, бо вони показують тогочасні правила життя і що з них вийшло. З їx допомогою ми розуміємо, кого можна було вважати леді чи джентльменом, чи могли раби жити без своїх власників і чого варта червона земля Джорджії без своїх врожаїв. Для мене "Звіяні вітром" - це той випадок, коли історичне тло вдало доповнене особистою історією, адже вони доповнюють одне одного.
Думаю, ті хто дочитав до кінця, зрозуміли, що книга мені сподобалася і я раджу її, але тільки якщо ви не боїтеся великого об'єму та дратівливих персонажів😏.
Думаю з цією історією більшість вже знайома. Вона не потребує особливого представлення, адже мало хто не знає що "Звіяні вітром" - бестселер американської класики, актуальний до сих пір.
Головна героїня Скарлет - норовлива, емоційна, запальна кокетка. І одночасно - неймовірно сильна, витривала, здатна взяти на себе відповідальність жінка. Вона тішить себе ілюзією, не розуміючи власного щастя. Та надто пізно вона розуміє істину, надто багато вона втрачає через власну нерозсудливість.
Ретт - моя любов. Не без гріхів і недоліків - це надзвичайно мудрий і далекоглядний чоловік з неймовірним шармом і магнетизмом. Найцікавіший і найхаризматичніший персонаж цієї книги.
В цій історії стільки життєвої мудрості, динаміки, чуттєвості, сили і витримки. Я плакала і сміялась, любила і ненавиділа, надіялась і розчаровувалась. Вона глибоко проникла мені в душу і назавжди залишиться там.
Ах, якби тільки Маргарет Мітчелл дописала продовження. З її сторони було надто жорстоко залишити читача без нього.
