Григорій Квітка-Основ’яненко (1778—1843) — перший український прозаїк, талановитий драматург, творчість якого мала значний вплив на розвиток української літератури. Недарма  Михайло Драгоманов зарахував його, поряд із Тарасом Шевченком та Миколою Гоголем, до трійки найбільших українських класиків ХІХ століття. Якщо Івана Котляревського вважають зачинателем української поезії з його поемою «Енеїда», то Григорія Квітку-Основ'яненка — зачинателем української прози з його повістю «Маруся». Характер і душа українського народу, жива мова, чудове знання народних звичаїв — усе це притаманне творам письменника.

До видання увійшли повісті «Маруся» і «Конотопська відьма», а також гумореска  «Підбрехач», у якій дотепно описано історію кумедного сватання кульгавого хлопця до дівчини.