Loading...

Остання справа журналістки Кроніної

RDT оцінка
8.0
1
Ваша оцінка
відгуків
1
В наявності
490 грн
0 грн
Рекомендована роздрібна ціна
490 грн
1
Про книжку
Код товару
110823
Видавництво
Рік видання
Палітурка
Мова
Українська
Кількість сторінок
496
Формат (мм)
Вага
0.779
ISBN
9786177935116
Опис

Альона Кроніна — молода українська журналістка, яка потрапляє на роботу до суворо цензурованої та повністю підконтрольної проросійському спонсору київської редакції. Під час Євромайдану вона розуміє, що більше не може бути відстороненим свідком подій і хоче боротися з кремлівською пропагандою та розповідати людям правду. Альона побудує блискучу кар’єру: IT-журналістка, працівниця парламенту, агентка розвідки MI6 — і спробує зірвати російське вторгнення до України 24 лютого 2022 року.

Книга складається з чотирьох частин, кожен розділ якої — справа з номером, що веде героїня. Цей роман не просто про сучасну українську історію 2012–2022 років, він насамперед про розвиток української журналістики та демократичного суспільства. Авторка відповідає на запитання, чому ні цензура, ні путінська пропаганда в українських медіа, ні силові способи придушити українські революції та вимушена еміграція не можуть вплинути на силу духу й непереможність українського народу.

Враження читачів
RDT оцінка
8.0
1
Ваша оцінка
відгуків
1
8
11.05.2024
В книзі ми знайомимося з молодою журналісткою – Альоною Кроніною, яка працює у дуже цензурованій та проросійській київській редакції. З початком трагічних подій та Євромайдану вона починає розуміти, що більше не може так продовжувати й вирішує не просто змінити місце роботи, а й піти в зовсім іншу тематику для своїх статей.

Книгу можна розбити на три частини, де в першій наша головна героїня працює під тиском проросійського керівництва, у другій – вона стає відомою IT-журналісткою, а в третій починає працювати у команді народного депутата. Її життя настільки стрімко змінюється, що вона опиняється в Лондоні та стає агенткою розвідки МІ6.

Скажу відверто, читати частину про Євромайдан було дуже боляче. Незважаючи на те, що всі імені у книзі вигадані, а деякі події змінені, у спогадах одразу ж проступають ті жахливі й трагічні дні. Про них варто пам'ятати та не забувати, з якими труднощами та болем українці виборювали (й виборюють сьогодні) свою свободу.

Загалом, книга дуже цікава та динамічна. Дуже часто ловила себе на думці, що з написаного правда, а що вигадка. Схиляюся до того, що майже все правда, але тут вже варто було б авторку розпитати🙃

Також хочу поділитися декількома думками із самої книги:

• Хотілося вірити в краще, але чомусь згадувалися слова Вані про те, що всі люди президента були неймовірно набожними. «Може, просто їм так було легше красти», – пояснював він.

• Журналіст не посередник між владою і народом, а безпринципна маріонетка в руках того, хто йому платить. Можна бути ідейним і голодним, невідомим і навіть мертвим, але тільки не ідейним і чесним. Правда потрібна народу обмеженими порціями, не надто багато, щоб не захлинувся. От тільки що робити з цією правдою журналістам?