Цензор снів

Коли береш до рук чергову книгу Юрія Винничука, очікуєш якісної української літератури: захопливої, цікавої, інтригуючої... І вкотре, автор не розчарував.
Виявляється, книгою "Танго смерті" (моя улюблена) ще не все було сказано про події, які відбувалися у Львові під час панування тоталітарних режимів Європи першої половини ХХ ст., продовжилася тема Янівського концтабору, і знову маємо оту чаруючу, шляхетну, аристократичну та місцями містичну атмосферу старого міста, таку, яка народжується лише з-під пера Винничука. Інколи під час читання ловиш себе на відчутті, що вже знаєш ці місця, що ось-ось за поворотом вирине знайома кнайпа) Це ні з чим не зрівняти.

Отже, історія розповідає нам про життя та авантюрні пригоди двох чоловіків, які на початку не мають ніякого відношення один до одного, лише згодом їхні шляхи перетинаються і в кінці розкривається загадка Цензора. "Інколи життя нас зводило, аби швидко знову розвести, смерть нас оминала, хоч і не оминала наших близьких, смерть завжди була на півкроку від кожного з нас і била прицільно, але помилялася якраз на тих півкроку чи півхвилини." Два герої - Стефан та Андреас, які, кожен по-своєму маневрують у вирі небезпечних подій та прокладають свій шлях під прискіпливими поглядами таємних ( і не тільки) служб різних країн. Один із них романтик, той, який вміє тримати язика за зубами і припасти до душі майже кожному. Інший - завжди на другорядних позиціях, що не заважає в той же час стати кар`єристом та жити добре за будь-якої влади.

Варто також згадати, що все прикрашено чарівною ґварою, (на щастя , є словничок у кінці книги), а чого лише варті оті описи різноманітних смаколиків, різних аспектів тодішнього побуту, професій та міських традицій. І звичайно, трохи шокуюча еротика від автора)
Наостанок скажу, що Винничука хочеться читати та перечитувати. Отож, не зволікайте.