Ця книжка присвячується волонтерам, які 2014 року стали плічо-пліч із військовими на захист нашої країни. З початком повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року всі, хто міг тримати в руках кермо, плести сітки, вантажити-розвантажувати гуманітарку, шити, розселяти та гладити по голові, — усі повернулися в стрій так само, як і ветерани АТО взяли до рук зброю.
Вони різні, але вони великі люди: і ті, хто власним коштом купує дороге військове обладнання, і ті, хто з кожної пенсії перераховує двісті гривень на ЗСУ, і ті, хто всі ці роки кожного дня ішов у холодні приміщення або потерпав від спеки, але плів своїми розумними руками тисячі кілометрів маскувальних сіток, і ті, хто приганяв машини для наших військових, і ті, хто вивозив людей із-під обстрілів. Я не знаю, яке завдання не можуть виконати наші волонтери, а з 2022 року й волонтери з усіх країн світу. Особливий доземний уклін народові Польщі та польським волонтерам! Вони були першими. Потім я зустрічалася і співпрацювала з фінами, естонцями, британцями, німцями, американцями, але першу, найпотужнішу, хвилю взяли на себе поляки. Ще раз: дяка вам і честь!
